Історія створення та розвитку Криничанської територіальної громади
Криничанська селищна територіальна громада була утворена 11 грудня 2016 року в рамках адміністративно-територіальної реформи. Адміністративний центр Криничанської селищної громади Кам’янського району Дніпропетровської області – селище міського типу Кринички, колишній адміністративний центр Криничанського району. Селище (колишнє – смт) Кринички до 17 липня 2020 року були адміністративним центром Криничанського району.
У 2016 році до складу громади увійшли 21 населений пункт, а з 2021 року – ще 25 населених пунктів. На цей час Криничанська ТГ об’єднала одну селищну та 9 сільських рад, на території яких розташовані 46 населених пунктів. Створено 8 старостинських округів.
адміністративний центр громади - селище Кринички, довколишні села: Гримуче, Новопідгірне, Новопушкарівка, Одарівка, Слобідське (колишня назва -Суворовське), Червоний Яр, Чернече, Яблуневе;
Аулівський старостинський округ – з центром у селище Аули, села Українка, Вишневе;
Дружбівський старостинський округ - з центром у селі Дружба, села Кам’янчани, Малярщина, Мирне, Первозванівка, Сухий Хутір, Улянівка, Червоний Став;
Маломихайлівський старостинський округ з центром у селі Маломихайлівка, села Діброва, Новокалинівка, Шмакове;
Новоселівський старостинський округ – центр cело Новоселівка, а також села Барвінок, Зелений Кут, Іллінка, Рогівське, Степанівка;
Промінський старостинський округ з центром у селі Промінь та селами Володимирівка, Грушівка, Єгорівка, Оленівка;
Світлогірський старостинський округ – cело Світлогірське (до 1922 – два окремих села Кинь-Грусть та Іванівка, до 1983 – Ганно-Зачатівка);
Семенівський старостинський округ з центром у селі Семенівка та селами: Зелений Гай (колишня назва - Весела Роща), Котлярівка, Любимівка, Любомирівка, Підгірне, Прапор;
Червоноіванівський старостинський округ – з центром у селі Червоноіванівка, села Козодуб, Коробчине.
Територія громади була заселена щонайменше з І ст. до н. е. – на території сучасного селища знайдено та досліджено археологами курганне поховання сарматів.
Сучасне поселення у цьому місці засноване в другій половині XVIII століття.
Назва Кринички пов'язана з наявністю поблизу цього поселення в долині річки Мокрої Сури та прилеглих балках великої кількості незамерзаючих джерел із смачною питною водою. Перші поселенці та подорожні чумацьким шляхом копали щороку тимчасові криниці. Тривалий час паралельно використовувалась ще одна назва – Криничуватка.
Село було центром Криничуватівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії.
Основну частину мешканців села складали селяни. Протягом другої половини 19 століття чисельність населення зазнавала великих коливань: у 1859 році тут мешкало 2 587 жителів, у 1886 році – 4 363 жителі, але до 1898 року населення зменшилось до 2 410 осіб. Причиною цього були неврожаї і переселення людей на південь з метою знайти роботу.
На початку ХХ століття соціально-економічні зміни сприяли розвитку Криничок як торговельного центру. З'явилися крамниці, тричі на рік (у березні, травні та вересні) проводились ярмарки. У 1908 році в селі налічувалось 10 139 жителів, воно було одним із найбільших сіл губернії. Діяли двокласна (з 1898 року) і парафіяльна (з 1902 року) школи, земська амбулаторія і невеличка лікарня.
Під час Першої світової війни і Визвольних змагань Кринички неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. 31 грудня 1919 року війська Червоної армії під командуванням Семена Будьонного захопили Кринички, у січні 1920 року остаточно встановлено радянську владу.
У 1923 році утворено Криничанський район у складі Катеринославської губернії, а згодом Дніпропетровської області.
У 1925 році налічувалось 1 442 двори, в яких проживало 6 831 мешканців. Однак, до 1940 року через від'їзд під час індустріалізації в СРСР людей на роботу до Кам'янського та інших промислових міст населення скоротилось до 4,9 тис. жителів.
Протягом 1920-х років у Криничках та прилеглих селах проходила колективізація. Створено колгосп «Червоний велетень», який згодом був поділений на кілька дрібніших.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932 – 1933 років померло щонайменше 294 мешканців селища.
Під час Другої світової війни з 16 серпня 1941 року по 27 жовтня 1943 року Кринички були окуповані німецько-фашистськими загарбниками.
У 1958 році село Кринички отримало статус селища міського типу. У 1979 році чисельність населення становила 3,9 тис. осіб. З 26.01.2024 року відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» селище міського типу віднесено до категорії селища.
Історичні пам’ятки:
центральний меморіал пам'яті загиблих під час Другої світової війни;
монумент пам'яті льотчиків ІІ Дніпропетровської винищувальної дивізії ордену Б. Хмельницького, що захищала небо Криничок і Дніпра від фашистських загарбників у роки Другої Світової війни.
Географічне розташування
Селище Кринички розташовано в центральній частині Дніпропетровської області за 40 км на південний захід від Дніпра. Територія Криничанської ТГ згідно з адміністративно-територіальним устроєм України станом на 01.01.2021 року входить до складу Кам’янського району Дніпропетровської області
Відстань по автотрасі від адміністративного центру громади до обласного центру – міста Дніпра – 50 км, до районного центру міста Кам’янське – 25 км.
Через селище протікає річка Мокра Сура, на якій створено кілька штучних водойм.
Стислі відомості про географічне розташування центрів старостинських округів:
Аулівський старостинський округ. Аули – селище, колишній центр Аулівської селищної громади та Аулівської селищної ради. Аули розташовані на правому березі Кам'янського водосховища (Дніпро), вище за течією на відстані в 1 км розташоване селище Дніпровське (колишнього Верхньодніпровського району), нижче за течією на відстані в 1 км розташоване місто Кам'янське. Поруч проходять автомобільна дорога Н-08 і залізниця, станція Воскобойня на 1-му км.
Дружбівський старостинський округ. Село Дружба знаходиться на відстані 0,5 км від сіл Червоний Став і Мирне. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога М04 (E50), по якій відстань до обласного центру складає 60 км.
Новоселівський старостинський округ. Село Новоселівка розташоване в центральній частині області на лівому березі річки Мокра Сура за 8 км на південний захід від Кам'янського. Межує із селом Степанівкою. Відстань до центру територіальної громади становить 14 км і проходить автошляхом
Т 0430.
Маломихайлівський старостинський округ. Село Маломихайлівка розташоване в центральній частині області на Придніпровській височині, за 5 км від лівого берега річки Грушівка. Сусідні населені пункти: села Діброва і Володимирівка. Через Маломихайлівку проходить автошлях Т 0420.
Семенівський старостинський округ. Село Семенівка розташоване в центральній частині області в межах Придніпровської височини на відстані 15 км на південний захід від Кам'янського і за 7 км від залізничної станції Верхівцеве Придніпровської залізниці. Сусідні села: Прапор і Підгірне.
Світлогірський старостинський округ. Село Світлогірське розташоване в центральній частині області над річкою Мокра Сура. З північного боку межує з смт Кринички і селом Суворовське. На південь від села розташоване озеро Сурське. Через село проходять автомобільні дороги М04 (E50), Т 0430 і Т 0439.
Промінський старостинський округ. Село Промінь (до 2016 року — Червоний Промінь) було засновано в 1925 році. Село отримало таку назву через те, що від нього йшла пряма (мов промінь) дорога на смт Кринички. Село Промінь знаходиться за 1,5 км від правого берега річки Мокра Сура, на відстані 1,5 км від села Оленівка. Приблизно в 1957 році біля села Оленівка було створено ставок в руслі правої притоки Дніпра на річці Мокра Сура. Каміння для спорудження греблі возили кіньми з кар’єру.
Червоноіванівський старостинський округ. Село Червоноіванівка знаходиться в центральній частині області за 20 кілометрів на південний захід від Кам'янського на одному з витоків річки Базавлук. Нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Коробчине. Поряд із селом протікає один з витоків річки Базавлук. Межує з селом Кам'янчани.
Територія Криничанської громади є компактною та нерозривною.
Громада межує:
з півночі – з містом Кам’янське Кам’янського району;
зі сходу – з Миколаївською сільською ТГ Дніпровського району;
з півдня – з Затишнянською сільською ТГ Кам’янського району ;
з заходу – з Божедарівською селищною ТГ Кам’янського району.
Територія громади становить 696,2 кв.км.
Характеристика природно-ресурсного потенціалу
Земельні ресурси. Громада розташована на рівнині з помірними прибережними схилами до річки Дніпро, висота над рівнем моря – 70-90 метрів.
Із загальної площі земель громади 69620,0 га сільськогосподарські землі складають 60699,9 га.
Сільськогосподарські угіддя складають 59294,6 га,
у тому числі:
Ліси та інші лісовкриті площі, - 2645,4 га,
у тому числі:
Забудовані землі – 2410,0 га
Води – 3371,1 га.
Територія громади характеризуються наявністю земель, придатних для зернової та овочевої сільськогосподарської спеціалізації.
Рельєф території відмічається різноманітністю і розчленованістю. Майже третина всієї площі займають пологі схили різних експозицій. Крутизна схилу вимірюється від 1 до 2 градусів. У міру наближення до балок та річних долин схил склону збільшується до 8 – 16 градусів. На схилах спостерігається проявлення плоскісної і глибинної ерозії. Ерозійні процеси найбільш розвинуті у прибережній частині Дніпра. Тут є багато діючих ярів, глибина яких досягає 30-40 метрів.
Місцевість представляє горбисту рівнину переважно з ґрунтами чорноземного типу.
На території громади знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного значення – Вишневський, загальною площею 615,0 га.
На території села Світлогірське знаходяться поклади піску.
Клімат помірно континентальний. Відносно вологі роки змінюються на різко посушливі, які супроводжуються посиленими діями суховіїв.
Середня температура січня від – 5,20С, найвища температура зареєстрована в липні – серпні і становить + 390 С та +410 С.
Опадів за рік випадає 410 – 490 мм. Продовження вегетаційного періоду 165 – 175 днів.