Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 23 липня 2025 року о 14:31

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Визначення резидентського статусу фізичної особи для оподаткування ПДФО доходів, отриманих від продажу рухомого/нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів фізичних осіб згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи, згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року, громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (абзац третій п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа вважається нерезидентом.

Враховуючи вищезазначене, резидентський статус фізичної особи з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого / нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку) визначається самостійно такою фізичною особою відповідно критеріїв зазначених у абзацах першому – четвертому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

На бюджетному рахунку платника, відмінного від ПДВ, обліковуються помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань і пені: чи можна повернути ці кошти на електронний рахунок платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;

б) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та / або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та / або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Отже, платник не може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені з бюджетного рахунку, відмінного від ПДВ, на якому обліковується така переплата, на електронний рахунок платника ПДВ.

Отримання довідки про відсутність податкового боргу для подання громадянином до Державного центру зайнятості разом із заявою на отримання мікрогранту на створення власного бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (зі змінами) (далі – Порядок № 738), визначено, зокрема, умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб’єктам господарювання (далі – отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).

Заяву на отримання мікрогранту подають, зокрема, громадяни України (абзац другий п. 8 Порядку № 738).

Рішення про надання мікрогранту приймає згідно з п. 17 Порядку № 738 Державний центр зайнятості.

Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту, якщо отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту / конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу (абзац тридцять третій п. 19 Порядку № 738).

Механізм надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), визначений Порядком надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Відповідно до абзаців першого і другого п. 3 Порядку № 733 для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Заява подається за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733:

- у паперовій формі – до контролюючого органу за основним місцем обліку платника в один із таких способів: поштою; електронною поштою; безпосередньо до контролюючого органу;

- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ із дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а саме: «Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738», та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником, а саме: Державний центр зайнятості.

Довідка надається платнику безоплатно.

Довідка готується протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 5 Порядку № 733 встановлено, що перевірка наявності / відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності / відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.

За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Таким чином, для отримання мікрогранту фізична особа (громадянин) подає до Державного центру зайнятості Довідку, отриману у територіальному органу ДПС до якого подано Заяву. При цьому Довідка підтверджує відсутність податкового боргу на дату її формування.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дня її формування (п. 6 Порядку № 733).

Про реєстрацію місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за одним місцезнаходженням

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817.

Форма заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру (далі – Заява), порядок її заповнення (далі – Порядок), форма витягу з Єдиного реєстру (далі – Витяг) та Коди і види товару (продукції) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 (Наказ № 159).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у таблиці п. 2 розд. III Заяви вказуються відомості про товар (продукцію): у графах 1, 2 зазначаються відповідно код і вид товару (продукції), місце зберігання якого/якої вноситься до Єдиного реєстру, згідно з Кодами і видами товару (продукції), затвердженими Наказом № 159. Такі відомості відображаються лише за одним місцем зберігання та одним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 – 21, 23 – 27.

Згідно з частиною чотирнадцятою ст. 39 Закону № 3817 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання Заяви, зокрема, вносить відомості до Єдиного реєстру, та направляє заявнику Витяг.

Витяг містить інформацію, зокрема, щодо адреси місця зберігання, коду та виду товару (продукції), що буде зберігатись.

Отже, для реєстрації місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за одним місцезнаходженням суб’єкт господарювання подає заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру окремо за кожним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 – 21, 23 – 27, затверджених Наказом № 159.

Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, стати на облік як платники єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами) (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Рентна плата за користування надрами: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 19,7 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за користування надрами спрямовано понад 19,7 млн гривень.

Нагадуємо, що інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:

- у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);

- на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).

- Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.

Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

З початку року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 8,4 млн грн частини чистого прибутку

Протягом січня – червня 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету частиною чистого прибутку на понад 8, 4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Податкового кодексу України.

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом можна отримати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити, підписати та надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».

Через певний час користувач отримує Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом, який можна переглянути та завантажити у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Презентаційні матеріали можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/308545.pdf

SAF-T UA: у ході тестування компанії подали до ДПС 415 стандартних аудиторських файлів

До тестування Е-аудиту вже долучився 41 платник податків. Вони сформували та подали 415 SAF-T-файлів.

Структура SAF-T UA, яка зараз проходить етап тестування, є одним із ключових елементів E-аудиту.

Мета тестування:

- перевірити працездатність формату у реальних умовах;

- виявити методологічні, технічні та облікові особливості;

- зібрати практичні зауваження від бізнесу.

ДПС вдячна компаніям, які долучилися до тестування SAF-T UA, надали зворотний зв’язок і поділилися практичними кейсами. Така взаємодія є важливою умовою створення сучасного, ефективного й прозорого інструменту податкового контролю.

Також податкова служба запрошує бізнес приєднуватися до подальшого тестування системи Е-аудит. Зробити це можна в Електронному кабінеті, за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/saft/v2.

Нагадаємо, SAF-T UA – це стандартний аудиторський файл, що містить уніфіковану фінансову та облікову інформацію, яку подають великі платники податків на запит податкової під час перевірки (відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України).

Оскільки формат SAF-T UA є новим і враховує різноманітні облікові системи та технічні нюанси платників, податкова служба отримує уточнюючі запитання від платників. Щоб допомогти бізнесу краще орієнтуватися ДПС підготовлено черговий блок роз’яснень – відповідей на 85 найпоширеніших питань.

З цими практичними роз’ясненнями щодо формування, структури, валідації та подання файлу можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/rozyasnennya--pitannya-vidpovidi/916507.html

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно зросли на понад 36 відсотків

У січні – червні 2025 році до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 206,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли майже на 55,2 млн грн, або на 36,6 відсотків.

Висловлюємо подяку нашим платникам, які у непростих умовах забезпечують своєчасне наповнення бюджетів територіальних громад.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.

Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до положень Податкового кодексу України розраховується для фізичних осіб наступним чином:

- якщо у платника є квартира, то її площу буде знижено на 60 кв. метрів. Це означає, що тільки площа понад 60 кв. м оподатковується;

- якщо є житловий будинок, то з площі будинку буде знижено 120 кв. м;

- якщо є і квартира, і будинок, то загальна площа обох об'єктів зменшується на 180 кв. м (це максимальна знижка).

Тобто, податок на нерухомість обчислюється лише з тієї частини площі, яка перевищує відповідні ліміти.

Послуги, що надаються Контакт-центром ДПС, порядок їх отримання платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги у режимі online, зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку, щоденно з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – з 8 год 00 хв до 18год 00 хв (крім суботи та неділі)).

Приєднатись до чату Контакт-центру ДПС можна безпосередньо на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (https://zir.tax.gov.ua) або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Контакт-центр ДПС надає:

- інформаційно-довідкові послуги юридичним особам (кнопка 1), фізичним особам – підприємцям (кнопка 2), фізичним особам – платникам податків (кнопка 3) з питань оподаткування;

- послуги з питань електронного підпису (кнопка 4);

- можливість прийняти повідомлення, усне звернення, скаргу (кнопка 5);

- можливість записатись в електронну чергу до Центру обслуговування платників (кнопка 6);

- можливість отримати інформацію щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» (кнопка 7).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру ДПС зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

Детальна інформація щодо роботи Контакт-центру ДПС розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/index/contact .

ФОП на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності: подання звітності з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктами 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація) як фізична особа – підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток ЄСВ 1) сум єдиного внеску з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації:

- у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності доходів від провадження підприємницької діяльності;

- у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.

Внесено зміни до декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2025 № 319 «Про внесення змін до Змін до Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 319) внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з акцизного податку, порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку.

Вищезазначені додатки та Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку приводяться у відповідність до вимог Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».

Наказ № 319 набув чинності з дня опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2025 № 49).

Про право платника податку на прибуток підприємств повернути помилково нараховані та сплачені авансові внески при виплаті дивідендів на користь фізичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств (податок на прибуток).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Поряд з цим, згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148), сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).

Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).

Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:

101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;

125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Однак, авансовий внесок з податку на прибуток перераховується до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток.

Таким чином, платник податку на прибуток, який не повинен був нараховувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам, але помилково їх нарахував та сплатив бо бюджету, з урахуванням положення п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ не має права повернути такі суми авансових внески з податку на прибуток.

Поряд з цим, законодавством не передбачено обмежень щодо врахування помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток, яка виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, в рахунок погашення майбутніх нарахувань грошових зобов’язань з податку на прибуток в наступних податкових (звітних) періодах.

Водночас, платник податку на прибуток, який не повинен був нараховувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам, але помилково їх нарахував та сплатив до бюджету, з відповідним відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, має здійснити виправлення зазначених показників за звітний період, в якому було допущено таку помилку.

Боротьба з корупцією: правоохоронці затримали одного з податківців на хабарі у 200 тис. гривень

За максимального сприяння керівництва ДПС правоохоронці затримали під час отримання хабара одного із головних державних інспекторів ГУ ДПС у Хмельницькій області. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

За 200 тисяч гривень податківець пообіцяв підприємцю зменшити суму штрафів під час перевірки. За таку «винагороду» сума штрафів мала зменшитися майже вчетверо – з 1,1 млн до 300 тис. гривень.
Інспектора затримали «на гарячому». Йому повідомлено про підозру.

«Вдячна працівникам правоохоронних органів за злагоджену роботу під час викриття злочину та боротьбу з корупцією. Мій принцип – маємо таке поняття як «порєшать» та «домовитися» відправити далеко в історію. Довіра кожного платника податків до ДПС будується на конструктивному, прозорому законному діалозі та, в тому числі, на адекватній реакції на факти корупції всередині податкової», – додала Леся Карнаух.

За спецвикористання води загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 44,7 млн грн рентної плати

Упродовж січня – червня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за спеціальне використання води надійшло понад 44,7 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума надходжень виросла на понад 9,6 млн гривень, темп росту – 127,6 відсотків.

Повідомляємо, що первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб є платником рентної плати та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами та доповненнями) і сплачувати рентну плату за воду.

Юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 20,0 млн гривень

Протягом першого півріччя поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи спрямували понад 20,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на понад 2,6 млн грн, або на 15,0 відс. більше ніж у січні – червні 2024 року.

Нагадуємо, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Чи може платник податків отримати від контролюючого органу за запитом інформацію, що відноситься до службової?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 74.1 ст. 74 ПКУ встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до ПКУ, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі – Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПКУ.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 ПКУ).

Відповідно до ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (із змінами) (далі – Закон № 2657) за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація (частина перша ст. 21 Закону № 2657).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 9 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939 (частина друга ст. 9 Закону № 2939).

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частина третя ст. 9 Закону № 2939).

Отже, надання ДПС платнику податків службової інформації на запит на інформацію здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених Законом № 2939.

Єдиний податок: ФОПи забезпечили позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року на 13,2 відсотки

У січні – червні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку надійшло понад 2 611,0 млн гривень. Надходження збільшились майже на 305,2 млн грн, або на 13,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів та є другим після ПДФО вагомим джерелом формування доходів територіальних громад (ТГ). Його частка у загальних надходженнях до скарбниць ТГ складає 15,4 відсотки.

При цьому, від ФОПів надійшло понад 75,8 відс. надходжень єдиного податку.

Подяка усім платникам за відповідальність та сумлінну сплату податків і зборів.

Дайджест "Події тижня"

15.07.2025

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку цього року надійшло понад 3,3 млрд грн

Плата за землю є одним із ключових джерел формування місцевих бюджетів і становить п’яту частину від загальних надходжень. Торік землекористувачі – юридичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 6,5 млрд грн (6 594,0 млн грн), а з початку цього року уже надійшло більше 3,3 млрд грн (3 329,8 млн грн).Особливості справляння орендної плати за землю державної та комунальної власності з юридичних осіб – у фокусі уваги чергової зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з бізнесом регіону.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/915151.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/16huscAHPB/

16.07.2025

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини: продуктивне спілкування про податкову знижку

Податкова знижка – це підтримка державою тих, хто працює офіційно і є платником ПДФО. Її можна отримати за витратами на навчання, на репродуктивні технології, за сплачені відсотки за іпотечними кредитами, а також за пожертвування чи благодійні внески неприбутковим організаціям і не тільки. Саме про це йшлося на черговій зустрічі за зверненням платника на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Діалог відбувся за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Федора Терханова.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/916925.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BazK5tNn2/

18.07.2025

Заборгованість на Дніпропетровщині за перше півріччя скоротилася на понад 859 млн гривень

За результати проведених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) заходів у першому півріччі цього року з боржників стягнуто 746,8 млн грн податкової заборгованості та 112,8 млн грн недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У податковій Дніпропетровщини триває активний діалог з керівниками підприємств, що заборгували сплату податків, зборів та єдиного внеску. Задіяний комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу. Адже кожна гривня несплачених податків і зборів – це, зокрема, недофінансування армії, шкіл, лікарень, інфраструктурних проєктів.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/916299.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/16b2f5W4wn/

18.07.2025

Діалог зі студентами: кейси знань та практичного досвіду від податківців Дніпропетровщини

Просвітницька місія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) спрямована на трансформування теоретичних знань студентів у практичні кейси та формування податкової культури. На черговому засіданні дискусійного майданчика з навчально-науковим центром «Школа Бізнесу» НТУ «Дніпровська політехніка» податківці Дніпропетровщини говорили про податкову знижку та сучасні сервіси. Зустріч пройшла за участі очільниці податкової служби області Теодозії Чернецької та ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Олександра Азюковського, долучилися провідні фахівці ГУ ДПС, а також керівник та слухачі «Школи Бізнесу».

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/916488.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BEgFms1sr/

18.07.2025

Практикум від податківців Дніпропетровщини: платіжна інструкція та листування через Електронний кабінет

Заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій та новації сучасних електронних сервісів – у фокусі уваги онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків. При опрацюванні інформаційною системою Державної податкової служби України (ДПС) відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків та єдиного внеску мають місце факти неправильного заповнення платниками платіжних інструкцій, що унеможливлює автоматичне рознесення інформаційною системою ДПС сплачених коштів до інтегрованої картки платника (ІКП).

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/916890.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1Eu1d2bdzz/

18.07.2025

Діалог податківців з бізнесом: на Дніпропетровщині під час комунікаційних заходів розглядались важливі кейси з питань податкового законодавства

Оперативне доведення до представників бізнесу важливої податкової інформації – це той напрямок роботи податкової служби Дніпропетровської області, яка проводиться системно і на постійній основі. У фокусі діалогу податківців і представників бізнесу – новації і норми податкового законодавства, а також законодавства, контроль за яким здійснюють органи ДПС.
Нещодавно фахівці податкової служби зустрічались з платниками м. Дніпра, м. Нікополя, м. Кам’янське та селища Межирічі (Павлоградський район).

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/916893.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AVYtGh59M/

Оперативне доведення до представників бізнесу важливої податкової інформації – це той напрямок роботи податкової служби Дніпропетровської області, яка проводиться системно і на постійній основі.
У фокусі діалогу податківців і представників бізнесу – новації і норми податкового законодавства, а також законодавства, контроль за яким здійснюють органи ДПС.
Нещодавно фахівці податкової служби зустрічались з платниками м. Дніпра, м. Нікополя, м. Кам’янське та селища Межирічі (Павлоградський район).

У ході зустрічей платникам розповіли про порядок нарахування, строки сплати земельного податку та ознайомили з переліком пільг, передбачених законодавством для платників плати за землю. Податківці звернули увагу на особливості визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ): платники дізнались, де можна ознайомитись з сумою нарахованого МПЗ, та в які строки здійснюється сплата визначеної суми МПЗ.

Крім того, під час заходів платників ознайомили з Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, метою якої є запровадження безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Фахівці обласної податкової зазначили, що доступ до електронних сервісів ДПС стає ще зручнішим. Так, нові функціональні можливості Електронного кабінету, зокрема, щодо здійснення листування в електронному вигляді та подання заяви про бажання листування з контролюючими органами через Електронний кабінет, значно спрощують взаємодію з податковою службою.

На семінарах, проведених для підприємців м. Кривого Рогу (Прозорий офіс соціальних послуг Тернівської районної у місті ради), м. Нікополя та селища Магдалинівки (Самарівський район) йшлося про зміни до податкового законодавства, які набули чинності у поточному році, застосування РРО/ПРРО, звільнення від податкових зобов'язань для мобілізованих ФОПів, порядок отримання податкової знижки, зокрема, про перелік витрат, які дають право на її застосування, та які необхідно подати документи для отримання податкової знижки тощо.

На засіданнях «круглих столів» у м. Кам’янське та селищі Солоне (Дніпровський район) податківці обговорили з суб’єктами господарювання заходи, що проводяться податковою службою у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року та шляхи реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб, ПДВ, легалізація трудових відносин, робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС – питання, які цікавили аудиторію.

Роз’яснення податкового законодавства є важливим аспектом діяльності податкової служби, оскільки ця робота забезпечує правильне розуміння та застосування податкових норм представниками бізнесу. Комунікації з податківцями допомагають платникам орієнтуватись у податковій сфері і уникати помилок.

Отже, взаємодія з податковою має позитивні результати – рівень добровільного виконання законодавства платниками податків зростає.

Продовжуємо працювати.

Практикум від податківців Дніпропетровщини: платіжна інструкція та листування через Електронний кабінет

При опрацюванні інформаційною системою Державної податкової служби України (ДПС) відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків та єдиного внеску мають місце факти неправильного заповнення платниками платіжних інструкцій, що унеможливлює автоматичне рознесення інформаційною системою ДПС сплачених коштів до інтегрованої картки платника (ІКП).

Увагу учасників зустрічі акцентували на вимогах Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, зокрема на реквізитах «Код платника» та/або «Код фактичного платника».

Розглянули приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, які наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами)), зокрема, полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Фахівці ГУ ДПС наголосили, що сплата податків та зборів здійснюється безпосередньо платником, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.

Учасники заходу отримали детальні роз’яснення ключових питань дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податкових платежів та єдиного внеску, дізналися про типові помилки та способи їх уникнення.

Платників податків також поінформували про нові функціональні можливості Електронного кабінету, зокрема здійснення листування з ДПС в електронному вигляді. З учасниками заходу розглянули переваги здійснення листування з контролюючим органом в онлайн форматі та порядок подання платниками Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.

Податківці Дніпропетровщини завжди відкриті до діалогу, який сприяє ефективному і комфортному веденню бізнесу та розвитку культури співпраці.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Електронні сервіси ДПС»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника відділу податкових сервісів управління податкових сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лариса ЛОІК.

Питання 1: Добрий день!

Я хочу отримувати кореспонденцію від податкової через Електронний кабінет. Що я повинна зробити для цього?

Відповідь:

Щоб отримувати кореспонденцію від податкової платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Для цього необхідно зайти в приватну частину Електронного кабінету, у меню «Налаштування» обрати вкладку «Бажання листування з податковою», натиснути «Бажаю отримувати документи» та вказати електронну адресу для отримання повідомлень про надходження документів в Електронний кабінет, підписати кваліфікованим електронним підписом та надіслати.

Питання 2: Добрий день!

Якщо я не є суб’єктом господарювання, чи можу я подати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет?

Відповідь:

Так, Електронний кабінет – це сервіс, який створений не тільки для суб’єктів господарювання, але і для громадян. Тому громадяни також можуть подати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та листуватись з податковою онлайн.

Питання 3: Добрий день!

Якщо я подам заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, мені треба буде постійно заходити в ЕК для перевірки вхідної кореспонденції?

Відповідь:

Ні. Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали зазначену заяву, здійснюється в електронній формі шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання. Тому в заяві про бажання отримувати документ через Електронний кабінет необхідно вказати електронну адресу, на яку надходитимуть Push-повідомлення про відправлення документів.

Питання 4: Добрий день!

Чи можна повернути помилково сплачені суми грошових зобов’язань через Електронний кабінет?

Відповідь:

Так, платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) через Електронний кабінет. Для цього необхідно зайти у режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету та зі списку електронних форм обрати форму Заяви J1302002 – для юридичних оосіб, F1302002 – для фізичних осіб, заповнити відповідні поля, підписати та надіслати. Зверніть увагу, що у запропонованій формі за замовчуванням зазначається орган ДПС за місцем основної реєстрації. Вам необхідно вказати територіальний орган ДПС, куди надсилається Заява.

До уваги платників податків: нові можливості Електронного кабінету!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про нові функціональні можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) стосовно здійснення листування в електронному вигляді та отримання кореспонденції від податкової служби через Електронний кабінет.

Відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України (ПКУ) Е-кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України.

Листування через Е-кабінет створює умови для оперативної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами. Адже має очевидні переваги:

- відсутність паперових документів,

- своєчасне отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції,

- Push-повідомлення на електронну пошту про надходження документу в Електронний кабінет,

- постійний доступ в Е-кабінеті до архіву листування з податковою.

Листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється в електронній формі за умови подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява).

Завдяки оновленому функціоналу Е-кабінету зробити це стало ще простіше:

- увійдіть до приватної частини Е-кабінету,

- у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»,

- натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну адресу, на яку бажаєте отримувати повідомлення про надходження документів в Е-кабінет,

- підпишіть КЕП та надішліть.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали зазначену Заяву, здійснюється в електронній формі шляхом надіслання документа в Е-кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання.

Тож пропонуємо скористатись правом отримувати кореспонденцію від податкової через Е-кабінет та впевнитись у зручності такого листування.

Платникам єдиного податку (другої/третьої груп) про заповнення додатка 2 до податкової декларації платника єдиного податку – ФОП за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про особливості заповнення граф 7 – 12 додатка 2 до податкової декларації платника ЄП – ФОП, якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, платники єдиного податку другої або третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Водночас, п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

В Додатку 2 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 2 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 2 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

Зокрема, у графах 3 - 10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;

у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить:

0,05 – за 2024 рік,

0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 2 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:

графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;

графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.

Протягом звітного року доходи у вигляді заробітної плати оподатковувалися за різними ставками ПДФО: що з податковою знижкою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок), сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 статті 166 ПКУ;

- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

До уваги резидентів Дія Сіті – платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ резидентом Дія Сіті при наданні дарунків працівникам, якщо витрати з їх придбання включаються до вартості послуг, операції з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ, інформує.

Якщо вартість придбаних з ПДВ резидентом Дія Сіті товарів у повній мірі включається до складу вартості послуг, операції резидента Дія Сіті з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України у резидента Дія Сіті не виникає.

Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Фізичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 3,4 млн гривень

З початку 2025 року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано майже 3,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Порівняно з січнем – червнем 2024 року це майже на 33,3 тис. грн, або на 1,0 відс. більше.

Нагадуємо, що ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав майже 126,1 млн грн екологічного податку

У першому півріччі поточного року платники Дніпропетровщини повнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком майже на 126,1 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року надходження збільшились на понад 4,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).

Швидко та з повагою до потреб платників – податкова служба Дніпропетровщини підсумовує роботу першого півріччя 2025 року

Сучасна податкова служба — це не лише адміністрування платежів, а й сервіси для платників

Надходження до бюджетів та державних цільових фондів забезпечують платники податків, а завдання податкової служби – створити їм комфортні умови та сервіси, щоб платити податки було зручно та зрозуміло.

Тому на сьогодні однією з пріоритетних задач органів державної податкової служби є орієнтація на сервісні функції, зокрема на обслуговування платників. Виконання цієї мети покладено безпосередньо на центри обслуговування платників (ЦОП).

ЦОПи – зручні та доступні умови для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 адміністративні послуги надавалися у 17 ЦОПах при державних податкових інспекціях ГУДПС, мобільному ЦОПі та у ГУ ДПС.

У ЦОПах платники можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. Наразі ЦОПами надається 91 адміністративна послуга, 61 з яких – безкоштовна.

Протягом січня – червня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровщини надійшло понад 178,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що майже на 1,4 тис. звернень більше ніж в аналогічному періоді 2024 року. Протягом першого півріччя поточного року платниками отримано майже 169,5 тис. адміністративних послуг. У порівнянні з першим півріччям минулого року маємо позитивну динаміку – понад 1,8 тис. послуг.

Мобільний ЦОП – це наближення послуг та сервісів до громадян

Майже 5 років (з 24.07.2020) на Дніпропетровщині працює мобільний ЦОП.

Створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами у віддалених куточках Дніпропетровської області та маломобільними групами населення – основна мета започаткування мобільного ЦОПу.

У мобільному ЦОПі посадовими особами ГУ ДПС надаються адміністративні та інші послуги, консультації та роз’яснення.

Це зручна і швидка податкова допомога тим, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП.

З початку року мобільним ЦОПом здійснено 954 виїзди до територіальних громад регіону для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 318 – адресні виїзди до маломобільних груп населення та 559 виїздів – до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Впродовж січня – червня п. р. фахівцями мобільного ЦОПу надано понад 8,2 тис. адміністративних послуг, з яких майже 1,1 тис. послуг – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення, та понад 30,3 тис. інших послуг.

Мобільний ЦОП – це дієвий інструмент для забезпечення зручного обслуговування платників Дніпропетровщини.

Автоматизація процесів – це спрощення податкових процедур, полегшення ведення бізнесу

Сьогодні відбувається автоматизація усіх процесів: функціонує електронний кабінет, впроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), податківці відкриті у соцмережах, створено всі можливості для дистанційного спілкування.

Найпопулярніший із сервісів ДПС України – Електронний кабінет (Е-кабінет), який надає можливість платникам комунікувати з органами податкової служби дистанційно у режимі реального часу.

Е-кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів.

Доступ до подання звітності в електронному вигляді, зокрема до органів ДПС, надається платникам у приватній частині Е-кабінету.

Станом на 01.07.2025 платниками Дніпропетровщини засобами електронного зв’язку подано 99,3 % декларацій. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року частка звітності, поданої в електронному вигляді, зросла на 2,4 %.

Робота у приватній частині Е-кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Протягом першого півріччя 2025 року управлінням реєстрації користувачів ГУ ДПС забезпечено надання кваліфікованих електронних довірчих послуг суб’єктам господарювання, органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам. Найчастіше звертались державні підприємства та організації, комунальні установи та фізичні особи.

Відокремленими пунктами реєстрації (ВПР) у Дніпропетровській області, що здійснюють надання кваліфікованих електронних довірчих послуг від імені Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (КНЕДП ДПС), сформовано 20 722 кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки, що на 5 772 сертифікати більше ніж в аналогічному періоді 2024 року.

Надання кваліфікованих електронних довірчих послуг здійснювалось у 8 відокремлених пунктах реєстрації. Слід зазначити, що у поточному році додатково відкрито 1 ВПР у місті Нікополь.

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та самостійно згенерували ключі і продовжили кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ще на 2 роки.

Автоматизація процесів всередині служби спрощує податкові процедури, полегшує ведення бізнесу, і в результаті – сприяє добровільності сплати податків та збільшенню доходів бюджету.

Станом на 01.07.2025 зареєстровано 79 873 РРО/ПРРО, з яких 64 625 – це ПРРО. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року позитивна динаміка реєстрації РРО/ПРРО – майже 9 тисяч.

За результатами проведеної із суб’єктами господарювання роз’яснювальної роботи стосовно застосування зареєстрованої касової техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за 6 місяців 2025 року платниками зареєстровано 2 723 РРО/ПРРО. При цьому, впродовж першого півріччя п. р. податковою службою зареєстровано 4 061 ПРРО.

Субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (субсайт) вебпорталу ДПС України – потужна інформаційна Інтернет-платформа для платників

З метою ефективного та оперативного доведення до громадськості і бізнес-спільноти, зокрема, новацій податкового законодавства, роз’яснення актуальних питань його застосування, інформації щодо діяльності податкової служби області працює субсайт (https://dp.tax.gov.ua/) – одна із ланок вебпорталу «Державна податкова служба України».

З початку цього року на субсайті розміщено усього понад 10,5 тисяч матеріалів. Це і консультаційно-роз’яснювальні, і інформаційні повідомлення.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року загальна кількість матеріалів, розміщених на субсайті, збільшилась майже на 3,7 тисяч.

Оновлення та наповнення субсайту інформацією здійснюється щоденно.

Інформаційно-роз’яснювальна робота – важлива складова роботи податкової служби

Зробити податкові процеси зрозумілими та доступними для платників – ключова мета інформаційно-роз’яснювальної роботи ГУ ДПС.

Протягом першого півріччя 2025 року податківцями Дніпропетровщини, у тому числі за участі керівництва ГУ ДПС, як в онлайн так і в офлайн форматах, проведено:

- 203 зустрічі з представниками бізнесу та громадськості;

- 115 семінарів для платників;

- 105 засідань у форматі «круглого столу»;

- 38 зустрічей, лекцій та інших заходів з молоддю;

- 18 засідань Громадської ради при ГУ ДПС та її комітетів.

Крім того, фахівці податкової служби Дніпропетровщини взяли участь у 104 заходах, проведених інститутами громадянського суспільства та бізнес-спільнотою.

За організацією податкової регіону здійснено 217 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія», під час яких платники мали можливість отримати консультації безпосередньо від фахівців.

Такі заходи сприяють підвищенню рівня обізнаності платників та допомагають будувати відкриті й партнерські відносини між бізнесом, громадськістю та податковою службою задля розвитку прозорого бізнес-середовища у регіоні.

Стійка тенденція до зменшення платників, віднесених до переліку ризикових

Прямий та відкритий діалог з платниками триває.

Стійка тенденція до скорочення суб’єктів господарювання (СГ), віднесених до переліку ризикових, зменшення показника зупинених податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) по регіону – результат постійної комунікації з платниками та системної роботи консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр).

Мета функціонування Консультаційного центру – надання СГ методологічної та практичної допомоги, дорожніх карт і фахових роз’яснень щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування накладних.

Консультаційний центр – це системна комунікація з бізнесом, це комплексний підхід для вирішення питання зупинення реєстрації ПН та виведення СГ з категорії ризикових.

Від початку року кількість платників, які віднесені до переліку ризикових скоротилась майже на 50 відсотків, і станом на 01.07.2025 їх кількість складає 1 462 СГ (кількість ризикових станом на 01.01.2025 – 2 937).

Також спостерігається стала тенденція до зниження показника зупинених податкових накладних, який станом на 30.06.2025 складав 0,69 %, а на 30.12.2024 – 1,2 %.

Робота консультаційного центру допомагає платникам краще орієнтуватися у вимогах законодавства та уникати типових помилок при поданні таблиць даних платника податку на додану вартість, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН.

Консультаційний центр – один із ефективних механізмів, що підвищує довіру бізнесу до податкової.

Податкова служба – сервісна установа, яка працює у партнерстві з платниками.

Грошове забезпечення, нараховане військовослужбовцям – особам з інвалідністю: визначення розміру єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)).

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб:

- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями), осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;

- осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

- осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Разом з цим, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 01 січня 2025 року

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).

У разі якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної плати на користь особи з інвалідністю – працівника, яка не є військовослужбовцем, то такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41 відс., за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання документів щодо встановлення інвалідності відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449.

Одночасно, згідно з ст. 3 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VII (зі змінами та доповненнями) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.

Враховуючи викладене вище, для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 3,3 млрд грн плати за землю

Упродовж перших двох кварталів 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3 329,8 млн грн плати за землю. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження зросли на понад 111,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Дякуємо всім, хто відповідально сплачує податки і тим самим підтримує економіку нашої країни. Плата за землю є вагомим фундаментом для фінансування життєдіяльності громад. Позитивна динаміка надходжень з плати за землю, яку платники Дніпропетровщини забезпечують з початку 2025 року, це результат взаємодії податківців регіону з підприємцями і громадськістю. Наша позиція незмінна – у відкритому діалозі вирішуються всі проблемні питання і знаходяться оптимальні рішення для проведення діяльності суб’єктами господарювання без порушень законодавства. І як наслідок – бюджети наповнюються необхідними коштами», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Е-Акциз: Уряд затвердив порядок маркування алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет електронними марками акцизного податку

З 1 січня 2026 року маркування підакцизних товарів здійснюватиметься шляхом нанесення графічного елемента електронної марки акцизного податку, який складається з Датаматрікс-коду (DataMatrix) та елементів, придатних для читання людиною у форматі перших дванадцяти символів унікального ідентифікатора.

Він наноситиметься на кожну на кожну окрему пачку тютюнового виробу, або пляшку алкогольного напою, або ємність з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Це передбачено Порядком маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 890.

Маркування забезпечуватимуть економічні оператори під час виробництва таких товарів на митній території України, до ввезення таких товарів на митну територію України або в режимі митного складу до випуску у вільний обіг на митну територію України.

Марки мають наноситися у спосіб, що унеможливлює їх заміну або повторне використання, не перекриваючи обов’язкову інформацію, визначену законодавством.

У разі друку їх графічних елементів на фізичних носіях, такі графічні елементи електронної акцизної марки наносяться у спосіб, який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження та забезпечує неперекривання інформації, нанесення якої передбачено законодавством.

Для окремих тютюнових виробів (сигарет з фільтром/без фільтру, сигарили, ТВЕН) передбачено маркування безпосередньо під час виробництва. Унікальні ідентифікатори, нанесені на продукцію з країн ЄС, мають забезпечувати її ідентифікацію в Електронній системі обігу.

Також встановлено вимоги до символів у Датаматрікс-коду (DataMatrix), якості друку марок, обладнання для їх зчитування, а також спосіб нанесення групових ідентифікаторів на транспортну упаковку.

Разом із маркою може бути зазначено спосіб сканування, що забезпечить інформованість покупців та дозволятиме споживачам (віком від 18 років) перевіряти легальність продукції.

Постанова є одним з елементів впровадження з 1 січня 2026 року електронної марки акцизного податку та електронної системи простежуваності підакцизних товарів на всіх етапах їх переміщення від виробника/імпортера до кінцевого споживача.

Це забезпечить додатковий контроль за легальністю реалізації алкоголю і тютюнових виробів та сприятиме скороченню їх тіньового обігу.

Довідково.

Попереднє Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, втратить чинність з 01 січня 2026 року, за винятком окремих перехідних норм — вони залишаються чинними до 01 вересня 2026 року.

Постанова Кабінет Міністрів України від 16 липня 2025 року № 890 «Про затвердження Порядку маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Діалог зі студентами: кейси знань та практичного досвіду від податківців Дніпропетровщини

На черговому засіданні дискусійного майданчика з навчально-науковим центром «Школа Бізнесу» НТУ «Дніпровська політехніка» податківці Дніпропетровщини говорили про податкову знижку та сучасні сервіси. Зустріч пройшла за участі очільниці податкової служби області Теодозії Чернецької та ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Олександра Азюковського, долучилися провідні фахівці ГУ ДПС, а також керівник та слухачі «Школи Бізнесу».

Для майбутніх фахівців у сфері економіки та фінансів тема податкової знижки – актуальна не тільки з огляду на обрану професію, а й як для студентів. Бо вони, а також їхні батьки мають право на компенсацію вартості освітніх послуг.

Податківці наголосили, що безпосередньо студенти мають право на податкову знижку, якщо поєднують навчання з робото та офіційно сплачують податки із зарплати. Скористатися таким правом можуть і найближчі родичі студентів: батько, мати або чоловік, дружина чи, навіть, діти, у тому числі усиновлені. А от дідусь, бабуся, тітка, племінник не можуть отримати податкову знижку за оплату навчання рідних. І це тому, що ці родичі мають другий ступінь споріднення.

Звернули увагу і на документи, які необхідно надати, щоб реалізувати право на податкову знижку за витратами на навчання.

Нагадали про запроваджені ДПС України електронні сервіси, зокрема про роботу Електронного кабінету та його новій функціональній можливості – подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (Е-кабінет) для листування з контролюючими органами в електронному вигляді через Е-кабінет.

Багато цікавого та корисного було і під час екскурсії до Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, де зберігаються унікальні експонати, а також фотографії, що ілюструють еволюцію податкової системи та її вплив на суспільство.

Окрім того, учасникам зустрічі розповіли про інформаційні джерела ГУ ДПС, де завжди можна знайти актуальну інформацію про новації законодавчої бази та діяльність податкової служби області.

Для податкової Дніпропетровщини такі зустрічі – це не лише просвітницька місія, а й стратегічна інвестиція у майбутнє.

Оподаткування іноземних доходів: як задекларувати і не платити податки двічі

Фізичні особи – резиденти України зобов’язані декларувати доходи, отримані як на території України, так і за її межами. Іноземні доходи підлягають оподаткуванню в Україні.

Іноземні доходи включають будь-які доходи, отримані резидентами за межами митної території України або на непідконтрольних територіях, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності.

Такі доходи оподатковуються:

податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,

військовим збором:

- за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,

- за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.

При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом НБУ на дату його нарахування (отримання).

Як задекларувати іноземні доходи

Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.

Подати декларацію, перебуваючи за кордоном, можна:

- поштою – з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;

- в електронній формі – через Електронний кабінет платника податків за наявності електронного ключа.

Сплатити суму податкового зобов’язання, визначену в декларації, необхідно до 1 серпня року, наступного за звітним.

Зарахування податків, сплачених за кордоном

Суми податків, сплачених за межами України, можуть бути зараховані при розрахунку податкових зобов’язань в Україні.

Для цього необхідно:

надати довідку від іноземного податкового органу про суму сплаченого податку, базу та/або об’єкт оподаткування (вона має бути легалізована, якщо інше не передбачено міжнародними договорами).

У разі відсутності підтвердних документів платник може подати заяву до податкового органу за своєю податковою адресою для перенесення строку подання декларації – до 31 грудня року, наступного за звітним.

Сума сплаченого податку за межами України зараховується у сумі, що не перевищує суму податку, яку потрібно сплатити в Україні.

Чи потрібно декларувати допомогу, отриману з іноземних джерел

Якщо ви через російську агресію отримали тимчасовий захист за кордоном, то не підлягає оподаткуванню допомога, отримана:

- від іноземних держав та їх державних фондів,

- компаній, організацій, які здійснюють благодійну діяльність.

Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.

Якщо платник податку отримував лише таку допомогу, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним. Якщо ж були інші доходи, вони підлягають декларуванню відповідно до загального порядку.

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.3 ст. 63 глави 6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).

Розрахункові операції протягом дня не проводились: чи подається інформація по дротових чи бездротових каналах зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, зокрема, передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Згідно з п.п. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).

Пунктом 3.4 розд. ІІІ Вимог № 1057 визначено, що ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Враховуючи викладене, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО та/або ПРРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.

Про формування ФОПом на загальній системі оподаткування – посередником доходів та витрат за договорами комісії, доручення тощо

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 4 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума витрат, понесена орендарем у зв’язку з поліпшенням об’єкта оренди, при його поверненні орендодавцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачуються дивіденди та авансові внески з податку на прибуток підприємств платниками, у яких в статутному капіталі є частка державної власності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію»(зі змінами).

Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують:

– частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:

21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;

21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності АРК, області, міст Києва та Севастополя)»;

21010301 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності району)»;

21010302 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності міської/селищної/сільської територіальної громади)»;

21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;

– авансові внески з податку на прибуток підприємств за кодом бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств, а саме:

11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності»;

11020200 «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (АРК, області, міст Києва та Севастополя)»;

11020201 (вводить Казначейство) «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (району або міста республіканського (в АРК) та обласного значення)»;

11020202 (вводить Казначейство) «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (об’єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об’єднань)»;

11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»;

11020400 «Податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)»;

11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб»;

11020600 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;

11020700 «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;

11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники»;

11021600 «Податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій»;

11024700 «Податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей»;

11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)».

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2115):

1) фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;

2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;

4) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Звертаємо увагу, що Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» (далі – Закон № 4505) пункт 1 Закону № 2115 доповнено п.п. 13, відповідно до якого дія підпунктів 1 – 4 п. 1 Закону № 2115 не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.

Особи, які підлягають статистичному спостереженню, у встановленому законодавством порядку протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом № 4505 зобов’язані подати до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики неподану статистичну та фінансову звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону.

Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток підприємств (крім платників податку підприємств на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Малі підприємства подають фінансову звітність як проміжну (квартальну), так і річну. Мікропідприємства, платники єдиного податку та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності подають лише річну фінансову звітність за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25.

Фінансова звітність подається у електронному вигляді через Електронний кабінет.

Деякі звіти, як от статистичні, можуть подаватися як в електронному, так і в паперовому вигляді.

Строки подання звітності встановлюються відповідними нормативними актами (зазвичай, до 20 числа наступного місяця за звітний квартал, та до 31 січня наступного року за звітний рік).

Помилки у звітності можна виправити, звернувшись до відповідного органу статистики з письмовим поясненням.

Заборгованість на Дніпропетровщині за перше півріччя скоротилася на понад 859 млн гривень

У податковій Дніпропетровщини триває активний діалог з керівниками підприємств, що заборгували сплату податків, зборів та єдиного внеску. Задіяний комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу. Адже кожна гривня несплачених податків і зборів – це, зокрема, недофінансування армії, шкіл, лікарень, інфраструктурних проєктів.

Тому зменшення податкового боргу – один з пріоритетних напрямків роботи ГУ ДПС.

У фокусі чергових зустрічей з керівниками декількох підприємств, що знаходяться на території обслуговування Павлоградської та Самарівської державних податкових інспекцій ГУ ДПС, які відбулися за участі заступниці начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш та провідних фахівців управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, йшлося про вчасне виконання зобов’язань зі сплати податків і зборів.

На дискусійних майданчиках говорили про фінансовий стан підприємств, причини виникнення заборгованості, а також про можливі наслідки невиконання зобов’язань зі сплати податків, зборів та єдиного внеску.

За результатами зустрічей розроблені плани заходів із погашення та недопущення зростання податкового боргу і заборгованості з єдиного внеску протягом цього року.

Представники бізнесу мали можливість отримати фахові відповіді податківців на актуальні запитання.

ГУ ДПС закликає платників податків активно співпрацювати з податковими органами, використовувати доступні сервіси та звертатися за консультаціями, щоб уникнути проблем із заборгованістю.

Така взаємодія сприяє розвитку прозорої економіки та зміцненню партнерських відносин між бізнесом і державою.

Майже 352,4 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно

З початку 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 352,4 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року це на майже на 37,9 млн грн більше, темп росту – 112,0 відсотків.

Нагадуємо, що п.п 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,5 млрд грн рентної плати

Впродовж першого півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже понад 2,5 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що податкова служба прагне, щоб кожен платник податків мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС – це, зокрема доступ до онлайн-сервісів.

Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору. Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно несплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Частина чистого прибутку: надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли більше ніж на 75,0 відсотків

Протягом січня – червня 2025 року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 13,4 млн гривень. Як поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду збільшились на понад 5,7 млн грн, або на 75,2 відсотки.

Керівниця податкової регіону підкреслила, що податкова служба завжди відкрита до діалогу з платниками податків. На зустрічах з представниками бізнесу, які на Дніпропетровщині проводяться систематично, податківці роз’яснюють новації податкового законодавства, надають фахові консультації, оперативно реагують на проблемні питання платників.

«Сьогодні завдяки нашій злагодженій співпраці з бізнесом та громадськістю, ми забезпечуємо стабільність і розвиток економіки в регіоні, а також підтримуємо фінансово економіку нашої держави. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів», – констатувала Теодозія Чернецька.

Щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Закон України від 17 червня 2025 року № 4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» (далі – Закон № 4496) набув чинності 17.07.2025 (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 138 від 16.07.2025).

Закон № 4496 підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 1726 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2025 році, для прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. гривень). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто у 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. гривень).

Кримінальна відповідальність за ст. 3662 ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн – 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).

Закон № 4496 знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення Закону № 4496 понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. гривень. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії, зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

Також Закон № 4496 вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України «Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо! Оскільки частиною другою ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 гривень. Раніше цей поріг становив 1 003 500 гривень.

Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон № 4496 щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;

до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;

п'ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

Змінено підслідність кримінальних справ.

Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ – уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Понад 75 млрд грн військового збору за півріччя – надходження зросли майже в 4 рази

Протягом січня – червня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 75 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази, або на 55 млрд грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

За перше півріччя 2024 року було сплачено понад 20 млрд гривень.

Причина зростання – підвищення з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 % та свідома позиція платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують українських захисників.

Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.

Найбільше сплатили:

Київ – 24,3 млрд грн,

Дніпропетровська область – 8,6 млрд грн,

Львівська область – 5,7 млрд грн,

Харківська область – 4,8 млрд гривень.

Нагадуємо, що самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Леся Карнаух: Понад третину всіх податкових надходжень у першому півріччі забезпечили переробна промисловість та торгівля

Понад третину всіх податків, зборів і платежів до зведеного бюджету країни у першому півріччі забезпечили дві галузі – переробна промисловість та торгівля. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Топ 4 платників податків за галузями у січні – червні 2025 року виглядає таким чином:

- переробна промисловість – 16,9 %,

- оптова та роздрібна торгівля – 16,5 %,

- державне управління й оборона – 11,7 %,

- фінансова та страхова діяльність – 11,5 %.

«Переробна промисловість та торгівля не лише лідери серед галузей зі сплати податків. Вони також демонструють і динамічне зростання порівняно з 2024 роком», – додала вона.

Динаміка по галузях виглядає так:

- переробна промисловість: +36,4 % (+46,8 млрд грн),

- торгівля та ремонт транспорту: +30,6 % (+40 млрд грн),

- державне управління та оборона: +30,3 % (+28,2 млрд грн),

- енергетика (електроенергія, газ тощо): +36,5 % (+17,2 млрд грн).

«Попри виклики, зумовлені російською агресією, економіка адаптується та підтримує державу. За цими цифрами стоять конкретні речі – підтримка військових, реалізація соціальних програм, фінансова основа для виживання країни. Український бізнес в умовах постійної агресії демонструє надможливості», – наголосила Леся Карнаух.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій із продажу заставленого майна боржника, у разі якщо кредитор не є банківською (фінансовою) установою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2654) визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено Законом № 2654 чи договором (п. 20 Закону № 2654).

Відповідно до п. 21 Закону № 2654 реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, – виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Операція з набуття права власності на предмет застави шляхом звернення стягнення на такий предмет розглядається як операція з придбання такого майна.

Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Водночас згідно з п. 189.4 ст. 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ.

Таким чином, на дату оплати покупцем вартості майна боржник (заставодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на вартість реалізованого майна.

У разі якщо за згодою сторін заставне майно в рахунок погашення кредиту переходить до заставодержателя, то таке відчуження прирівнюється до операції з постачання товару і на дату такої передачі заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Покупець майна або заставодержатель, до якого перейшло право власності на об’єкт застави, за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право на податковий кредит за такою операцією.

Разом з цим інформуємо, що окремі особливості оподаткування операції з постачання заставного майна залежать від конкретних умов його постачання.

Випадки, в яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

- фізичним особам.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Які розміри ставок встановлені для ФОПів – платників єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

Що є об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

- деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

- деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Юридична особа – нерезидент для отримання КЕП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС надає пакет документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України юридичній особі – нерезиденту необхідно надати наступні документи:

- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка у двох примірниках;

- додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;

- засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи – нерезидента та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір (за необхідності із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);

- оригінал та засвідчена копія* довідки за формою № 34-ОПП про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- витяг з відповідного реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації або оригінал установчого документа такої юридичної особи або копія такого документа, який нотаріально засвідчений відповідно до законодавства. Установчі документи та витяги, складені іноземною мовою подаються з відміткою консульської служби про легалізацію або з проставленим апостилем, якщо інше не передбачено міжнародним договором разом із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (надаються виключно для ознайомлення);

- оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України/ паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія одного з документів надається за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»;

- оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

- оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);

- засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України/ паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія облікової картки платника податків надається за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія».

*- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

**- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Національна стратегія доходів до 2030 року: підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що стратегічна ціль ДПС щодо формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС.

Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприяє:

- підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

- підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

- підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

- збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

- удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

Рентна плата за видобування нафти: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,8 млн гривень

У січні – червні 2025 року за видобування нафти від платників рентної плати місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 1,8 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року це на 808,8 тис. грн, або на 78,3 відс., більше.

Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства спрямовано, щоб допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо.

До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло майже 150,1 млн грн акцизного податку

У січні – червні поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини з вироблених товарів спрямували майже 150,1 млн грн акцизного податку.

Інформуємо, що ст. 39 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:

- реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

- нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.

З 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.

Плата за землю: з початку року від платників Дніпропетровщини місцеві бюджети отримали понад 3,6 млрд гривень

Упродовж першого півріччя 2025 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 3 603,2 млн грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з першими двома кварталами минулого року на понад 158,6 млн грн, темп росту – 104,6 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону підкреслила, що під час проведення комунікаційних заходів з платниками податківці приділяють особливу увагу питанням своєчасної сплати податків і зборів до бюджетів, а також запобіганню виникнення податкового боргу. Плата за землю є вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів територіальних громад. Повнота надходжень коштів від плати за землю забезпечує стабільну роботу інфраструктури, соціальні виплати громадянам, підтримує державні програми.

«Однією зі стратегічних цілей для досягнення мети Національної стратегії доходів до 2030 року є підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків. Взаємодія податкової служби з бізнесом та громадськістю спрямована, зокрема на досягнення цієї стратегічної цілі. Результати маємо – платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Дякуємо всім, хто сьогодні сумлінно виконує свої податкові зобов’язання», – зазначила Теодозія Чернецька.

Відпустка гіг-спеціалістів: як оподатковується дохід у вигляді оплати щорічної оплачуваної перерви

Виплата резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту щорічної оплачуваної перерви оподатковується за ставкою 18 %, а не 5 % як передбачено для винагороди за гіг-контрактом.

Згідно із законодавством, гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не передбачено іншу тривалість. Витрати, пов’язані з оплатою цієї перерви, здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті відповідно до умов гіг-контракту.

Витрати резидента Дія Сіті, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг) гіг-спеціаліста, не є винагородою гіг-спеціаліста за виконані протягом місяця роботи (надані послуги). При цьому на відносини між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті не поширюється законодавство про працю.

Відповідно до статті 170 Податкового кодексу України, за ставкою 5 % оподатковуються такі доходи гіг-спеціалістів, що виплачуються резидентами Дія Сіті, зокрема:

- заробітна плата;

- винагороди за гіг-контрактом, включаючи винагороду за створення прав на твори за замовленням.

При цьому винагорода гіг-спеціаліста – це кошти, які виплачуються гіг-спеціалісту за виконані протягом місяця ним роботи (надані послуги) у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Довідково.

Гіг-контракт є цивільно-правовим договором між гіг-спеціалістом і резидентом Дія Сіті. За цим договором гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи або надавати послуги, а резидент Дія Сіті – оплачувати їх та забезпечувати належні умови для виконання з урахуванням соціальних гарантій, передбачених законодавством.

Гіг-спеціаліст – фізична особа, що виконує роботу або надає послуги за таким контрактом.

Леся Карнаух: Разом з аудиторами маємо напрацювати спільні рішення для чіткості і простоти в роботі бізнесу

ДПС змінює податковий контроль і підходи до перевірок – якість замість кількості, аналітика замість тиску, ризикоорієнтованість і автоматизація процесів. На цьому акцентувала увагу в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками аудиторської спільноти.

За її словами, такий діалог назрів давно, оскільки необхідно напрацювати спільні реальні рішення, які додадуть чіткості та простоти в роботі бізнесу.

«Аудиторські висновки часто фіксують те, чого не бачать податківці. Тому готові до реальної співпраці з урахуванням дотримання професійних стандартів за низкою напрямів», – зазначила Леся Карнаух.

Серед основних напрямів:

- обмін типовими ризиками, які виявляються під час аудиту;

- участь у формуванні критеріїв перевірок;

- спільний аналіз низки проблемних питань – зокрема, фіктивних витрат, необґрунтованих збитків, внутрішньогрупового кредитування, безпідставного використання податкових пільг;

- реалізація пілотних проєктів з управління податковими ризиками, де потрібна незалежна експертиза.

Також під час зустрічі учасники обговорили ще одне ключове питання – діджиталізацію процесів.

Йдеться про впровадження Е-аудиту, шаблонів перевірок, автоматизованої системи оцінки ризиків.

За словами Лесі Карнаух, це нагальна потреба, особливо коли мова йде про прозорість та мінімізацію людського фактору.

«У рамках ризик-орієнтованого аудиту вже співпрацюємо з розробниками ІТ-рішень. Прагнемо залучити і аудиторів для тестування шаблонів, алгоритмів та контрольних процедур. Ми відкриті. І дякуємо аудиторській спільноті, яка готова долучатися до вирішення актуальних проблем», – підкреслила в. о. Голови ДПС.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)

Попередня

Боротьба з корупцією: правоохоронці затримали одного з податківців на хабарі у 200 тис. гривень

Наступна

Інформаційний лист щодо підготовки теплових господарств до роботи в опалювальний період керівникам підприємств, установ та організацій – споживачам теплової енергії