Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

За результатами документальної перевірки донараховано єдиний внесок за декілька років одночасно: подання декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, яким за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають у складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки (далі – Додаток ЄСВ 3).

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом № 859 якщо розрахунок подається за декілька років одночасно, то подається одна Декларація і окремо за кожен рік формується Додаток ЄСВ 3, у якому в розрізі місяців року, за який подається Додаток ЄСВ 3, зазначаються результати проведеної документальної перевірки.

У рядку 4 «Тип декларації» Додатка ЄСВ 3 одночасно ставиться позначка «Х» у полі «Звітна» («Звітна нова») та у полі 4.1 «Довідкова». Також зазначається рік (відповідає значенню поля 2 заголовної частини Декларації) і номер календарного місяця (відповідає значенню поля 2.1 заголовної частини Декларації), у якому подається Декларація щодо збільшення або зменшення сум зобов’язань по єдиному внеску за результатами проведеної документальної перевірки.

У рядку 5 «Рік, за який формується розрахунок» відображається звітний період (рік), за який подається Додаток ЄСВ 3 (розрахунок) та зазначається номер розрахунку, оскільки в складі Декларації може бути подано кілька Додатків ЄСВ 3 (розрахунків) за результатами проведеної документальної перевірки, в таблицях яких зазначаються дані окремо за кожен рік.

До рядка 6 вносяться відомості про акт документальної перевірки (дату та номер акта документальної перевірки).

У рядку 7 проставляється позначка «Х» (тип форми «після документальної перевірки»).

У таблиці розрахунку в розрізі календарних місяців зазначаються:

у графі 1 – місяць, за який особа доплачує суми або сторнує зайво сплачені суми єдиного внеску;

у графі 2 – необхідний код категорії застрахованої особи згідно з приміткою 4 до Додатка ЄСВ 3;

у графі 3 – сума, з якої було розраховано зобов’язання за єдиним внеском;

у графі 4 – сума зобов’язань з єдиного внеску, що підлягає сплаті або поверненню.

У разі зменшення сум єдиного внеску у графах 3, 4 допускається відображення від’ємних сум.

Суми зазначені у графах 3, 4 відповідають сумам за результатами проведеної документальної перевірки, які визначені в акті документальної перевірки та узгоджені.

Операція купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами: надання інформації нотаріусом/юридичною особою – посередником контролюючим органам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до абзацу другого п. 172.4 ст. 172 ПКУ та абзацу п’ятого п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів з доходу платника податку, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких відображаються:

графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» (далі – графа 2) – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

графа 3а «Сума нарахованого доходу» – сума доходу платника податку (за звітний період місяць), отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;

графа 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;

графа 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» – фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді;

графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;

графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого військового збору до бюджету;

графа 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 (далі – додаток 2) до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов’язковим заповненням графи 2.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 ПКУ – за ознакою доходу «105».

Коли інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС України в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:

- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС України;

- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС України).

Яким чином СГ може зберігати Z-звіт на «ПРРО ДПС» (Windows оновлена версія з 01.03.2025)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Щоденний Z-звіт зберігається в «Журналі операцій» ПРРО.

При використанні «ПРРО ДПС» версії Windows збереження документа можливе шляхом надсилання його на друк та вибору принтера «Microsoft Print to PDF». В такому випадку користувачу буде запропоновано зберегти Z-звіт у форматі PDF.

Фізичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 3,5 млн гривень

Протягом перших чотирьох місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників транспортного податку (податок) отримали майже 3,5 млн гривень.

Звертаємо увагу, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Рентна плата за видобування кам’яного вугілля: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 52,6 млн гривень

У січні – квітні 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 52,6 млн гривень, що на понад 1,3 млн грн, або на 2,6 відс., більше ніж у відповідному періоді 2024 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Згідно із п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі – уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному ПКУ.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).

Дніпропетровщина: результати роботи податківців із запитами на отримання публічної інформації

Протягом січня – квітня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 125 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 5 одиниць (за січень – квітень 2024 року – 120 запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 116– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;

- 9 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

· Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

· Інформація із системи обліку публічної інформації;

· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.

У січні – квітні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшла 51 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 87 одиниць (січень – квітень 2024 року – 138 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення щодо:

- нарахувань в ІКП – 29 звернень (56,9%);

- отримання адміністративної послуги – 10 звернень (19,6 %);

- роботи ЦОП – 1 звернення (1,97%);

- відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3,9%)

- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 7 звернень (13,73 %)

- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,97 %),

- проблеми при отриманні податкової знижки – 1 звернення (1,97 %)

Також у січні – квітні поточного року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 34 одиниці (січень – квітень 2024 – 44 звернення).

Загальна тематика вищезазначених звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 30 (38,5%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 11 (14,0%);

- податкова заборгованість – 10 (12,8%);

- контрольно-перевірочна робота – 7 (9,0%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 7 (9,0%);

- податкова знижка - 2 (2,6%);

- отримання довідки про доходи – 1 (1,3%);

- інші питання – 10 (12,8%).

Крім того, 9 звернень надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА». Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 5 одиниць (січень – березень 2024 – 4 звернення).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

- податок на майно – 5 звернень (55,6%);

- контрольно-перевірочна робота – 1 (11,1%);

- отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);

- інші питання – 2 (22,2%).

Звернення громадян: результати роботи податкової служби Дніпропетровщини

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – квітні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 293 звернення громадян, з них – 293 заяви.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 166 звернень (56,6%);

- податок на майно – 48 звернень (16,4%);

- контрольно-перевірочна робота – 16 звернень (5,5%);

- єдиний внесок – 15 звернень (5,1%);

- аграрна політика та земельні відносини – 9 звернень (3,1%);

- інші питання – 39 звернень (13,3%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень від платників у 2025 році збільшилась на 24 одиниці (січень – квітень 2024 – 269 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – квітні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 3 особисті прийоми громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість особистих прийомів громадян у 2025 році збільшилась на одну одиницю (січень – квітень 2024року – 2 особистих прийоми).

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками

Це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків. https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/895068.html

Які документи необхідно подати для отримання ліцензії на право зберігання пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право зберігання пального надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

До заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (із змінами та доповненнями), – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання пального, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного майна» (із змінам та доповненнями) та від 06 березня 1992 року № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (із змінами та доповненнями, втратив чинність), є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями).

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна;

3) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Понад 414,7 млн грн податку на нерухоме майно – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 414,7 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, сума надходжень збільшилась майже на 56,0 млн грн у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року, темп росту – 115,6 відсотків.

Керівник обласної податкової служби висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків.

«Системний відкритий діалог з платниками спрямований на підвищення рівня дотримання ними податкового законодавства. Це обумовлено Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Одна зі стратегічних цілей НСД – забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів. Отже, продовжуємо роботу, удосконалюємо комунікації з бізнесом у напрямку збільшення надходжень до бюджетів за рахунок добровільної сплати податків платниками», – зазначила Теодозія Чернецька.

Руслан Кравченко: ДПС працює над удосконаленням підходів до розрахунку податкового навантаження

Про умови ведення бізнесу, податкове навантаження та ветеранську політику говорили сьогодні Голова ДПС Руслан Кравченко та представники понад 60 підприємств та бізнес-асоціацій Івано-Франківщини. До діалогу також долучився народний депутат Марʼян Заблоцький.

Як відзначив Голова ДПС, наразі в регіоні на обліку понад 93 тис. суб’єктів господарювання. Їх кількість порівняно з минулим роком зросла на понад 3,3 тисячі.

Учасники обговорили стандартні питання від бізнесу – блокування податкових накладних, виконання судових рішень, віднесення до ризикових. Тут ДПС вже має напрацьований алгоритм, який дозволяє оперативно вирішувати питання.

Ще одне важливе питання – істотна різниця в податковому навантаженні між регіонами в межах однієї галузі.

«На жаль, до сьогодні не існувало уніфікованих підходів до розрахунку податкового навантаження по регіонах. Команда ДПС вже працює над розробкою справедливих підходів, які враховуватимуть особливості ведення господарської діяльності в різних регіонах. До кінця травня плануємо вже вийти з конкретними пропозиціями, щоб обговорити їх з бізнесом. Бо саме це – про довіру та партнерство між податковою та бізнесом», – зазначив Голова ДПС.

Він також акцентував увагу на ветеранській політиці, зазначивши, що це – одне з пріоритетних питань і закликав всю команду ДПС особливо уважно ставитися до усіх звернень наших захисників, адже людяність – основа кожної комунікації.

«Під час зустрічі один із наших захисників, який має бізнес, порушив питання щодо податкових перевірок для тих, хто проходить службу по мобілізації. Цілком погоджуюсь, що тим, хто на передовій, не до того, аби займатися питаннями перевірки. Тому тут має бути вкрай зважений підхід. Як зі сторони податківців, так і з боку законодавців», – сказав Руслан Кравченко.

Він нагадав, що в кожному регіоні працюють спеціальні «гарячі лінії», де наші захисники та ветерани можуть отримати фахові консультації з податкових питань.

Говорили також про перегляд критеріїв роботи «Клубу білого бізнесу».

«Для мене весь бізнес, який працює чесно – білий. На це завжди налаштовую і працівників податкової. Поки зміни офіційно не затверджені, податкова вже рухається вперед. На практиці ми вже визнаємо відповідальний бізнес – доброчесним, незалежно від його членства в клубі чи формального статусу. З усіма проблемними питаннями також завжди можна звернутися до консультаційних центрів в регіонах», – додав Руслан Кравченко.

Понад 401,3 тис. безкоштовних електронних ключів ДПС вже видала у січні – квітні 2025 року

Протягом січня – квітня 2025 року понад 141 тис. платників податків скористалися послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України. Їм видано понад 401,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 58 % користувачів – це фізичні особи. Понад 81,4 тис. громадян отримали 165,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 59,6 тис. юридичних осіб отримали 235,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів для ведення звітності, укладання угод та інших операцій.

Зекономити час та самостійно оновити сертифікат всього за 2-3 хвилини можна за допомогою Електронного сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом. За 4 місяці цією послугою скористалися 58,4 тис. платників.

Для них сформовано майже 201,4 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, з яких 26,3 тис. – печатки для програмних РРО.

Загалом з моменту запуску сервісу ДПС видано 14,9 мільйона сертифікатів.

Нагадуємо, що для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно:

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».

2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).

3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».

4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку їх чинності залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу, та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.

Також можна отримати кваліфіковані сертифікати за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA, що спрощує процеси міжнародних транзакцій та співпраці з партнерами з Європейського Союзу.

Огляд податкових подій. Головне за квітень 2025 року

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11883.html

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації ПН/РК: платникам Дніпровського району надані роз’яснення щодо виходу підприємств із ризикової категорії

На «гарячу лінію» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернувся платник податку, який здійснює будiвництво житлових i нежитлових будівель. Суб’єкт господарювання (СГ) зателефонував до податкової служби у зв’язку з необхідністю виведення підприємства з переліку ризикових.

Аби вийти з цього списку, платник потребував консультації фахівців. Обговорення провели на базі роботи консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в ЄРПН ГУ ДПС за участі заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького. Спілкувалися на тему «Відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість».

Під час консультації обговорено проблемні питання у діяльності підприємства, а також детально роз’яснено платнику ПДВ основні вимоги щодо формування пакету документів, що надаються з Повідомленням про подання інформації та копій документів стосовно невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.

Результат зустрічі – платнику ПДВ розроблено дорожню карту необхідних дій, надано вичерпні відповіді на всі його запитання.

Ще одному платнику податку, який здійснює видавничу діяльність – виготовлення наклейок, етикеток, бірок тощо – також зупинена реєстрація податкових накладних в ЄРПН.

Підприємцю на зустрічі детально роз’яснили критерії, за якими здійснюється моніторинг податкових накладних, основні причини їхнього блокування та надали практичні поради для уникнення подібних ситуацій у майбутньому.

Податківці нагадали, що механізм зупинення реєстрації ПН/РК, а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісії регіонального рівня стосовно виключення СГ з переліку ризикових визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами).

На зустрічі фахівці податкової детально зупинилися на ознаках безумовної реєстрації податкових накладних, показниках позитивної податкової історії, основних вимогах щодо подання та заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість.

Також обговорено нагальні аспекти у діяльності платника податків та надані відповіді на питання, які виникали у представника підприємства.

Партнерство з податковою – консультації заради розвитку.

Чи передбачено створення у паперовій та/або електронній формі РРО/ПРРО дублікату касового чеку, у тому числі у разі його втрати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26), дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 27 чека. Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

- створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Визначення доходу при здійсненні розрахунків юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи у разі використання платіжних терміналів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначений у главі 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до абзацу п’ятого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Абзацами першим і четвертим п. 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком).

До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів нерухомості (квартир)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується, зокрема: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Водночас, згідно з абзацом першим п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (для квартир 60*5=300 кв. метрів).

Чи застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі – власнику декількох квартир, якщо загальна площа кожної з них не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), а сумарна загальна площа всіх об’єктів вказаний розмір перевищує?

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

Враховуючи зазначене, якщо сумарна загальна площа всіх квартир, що перебувають у власності, перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.

Які штрафні санкції застосовуються за неподання, несвоєчасне подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або надання недостовірної інформації у ньому?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців другого і третього п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).

Зокрема, Повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Форма та порядок складання Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839.

Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена ст. 120 ПКУ.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання платником податків, зокрема, Повідомлення відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання Повідомлення.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, Повідомлення.

Неподання платником податків, зокрема, Повідомлення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Повідомлення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Повідомлення – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 120.5 ст. 120 ПКУ надання недостовірної інформації, зокрема, в Повідомленні – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації в Повідомленні.

Сплата таких штрафів не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, уточнюючого Повідомлення.

Штраф, передбачений п. 120.5 ст. 120 ПКУ, не застосовується, якщо платник податків подав, зокрема, Повідомлення з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, і такий платник виправив помилки шляхом подання, зокрема, уточнюючого Повідомлення самостійно.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло майже 4,5 млн гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло майже 4,5 млн грн, що у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року більше на 134,0 тис. грн, темп росту – 103,1 відсотки.

Звертаємо увагу, що 12.05.2025 останній день подання податкової декларації з туристичного збору за І квартал 2025 року, а 20.05.2025 – останній день сплати туристичного збору за I квартал 2025 року.

Дніпропетровщина: юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів понад 275,0 млн гривень

Протягом чотирьох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували 275,0 млн грн єдиного податку. Сума надходжень збільшилась на понад 21,8 млн грн, або на 8,6 відс. у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року.

Нагадуємо, що юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Ліквідація підприємницької діяльності: подання звітності мобілізованим ФОПом, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява ФОПа та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації) (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Пункт 9 прим. 2 частини 2 Закону № 2464 не скасовує обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, а надає можливість ФОПам, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, зазначені обов’язки платники єдиного внеску можуть виконати після їх демобілізації.

Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, ФОПи, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів)), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).

Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:

► додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Додаток ЄСВ1)) – ФОПи на загальній системі оподаткування;

► додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Додаток 1)) – ФОПи на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, в табличній частині:

Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);

Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Надходження ПДФО від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету зросли на понад 25 відсотків

Упродовж січня – квітня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 3 601,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 726,3 млн грн, темп росту – 125,3 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що легальні трудові відносини і сплата роботодавцями відповідних податків та зборів забезпечують фінансування соціальних програм, своєчасну виплату громадянам допомоги, лікарняних, пенсій тощо.

«Підвищення рівня добровільної сплати податків платниками – це запорука отримання бюджетами таких необхідних для економіки коштів, особливо сьогодні. Платники Дніпропетровщини демонструють високий рівень податкової культури – надходження до бюджетів, у своїй більшості, мають позитивну динаміку. Дякуємо усім за результативну роботу!» – зазначила Теодозія Чернецька.

58 тис. звітів подано про контрольовані іноземні компанії: яка географія реєстрації КІК та скільки сплатять податків

За оперативними даними 17 173 контролери подали 58 220 Звітів про контрольовані іноземні компанії за 2022 – 2024 роки. З них за 2024 звітний рік – 19162 звіти.

98 % всіх звітів подано фізичними особами, 2 % – юридичними.

Географія країн реєстрації КІК:

- Республіка Польща – 23 %

- Республіка Кіпр – 10 %,

- Сполучені Штати Америки – 10 %

- Велика Британія – 10 %

- Естонська Республіка – 9 %

- інші країни – 38 %.

Сума податкових зобов'язань, визначена до сплати контролерами КІК за 2022 – 2024 роки, – 4,9 млрд грн, у тому числі за 2024 рік – 2,9 млрд гривень.

У разі виявлення помилок платники податків можуть скористатися правом на самостійне виправлення, передбаченим пп. 69.38 п. 69 підроз. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Своєчасне та повне подання звітності з КІК є важливим внеском у формування доходної частини бюджету та забезпечення економічної стабільності держави.

Державна податкова служба України висловлює подяку всім платникам податків, які своєчасно подали Звіти про контрольовані іноземні компанії за 2024 рік.

 

Руслан Кравченко: Громадяни задекларували 326 млрд грн доходів, отриманих за 2024 рік

326 мільярдів гривень – саме таку суму доходів задекларували громадяни за результатами Деклараційної кампанії – 2025. Порівняно з попереднім роком це більше на 107 млрд гривень. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

За його словами, загалом подано понад 170 тисяч декларацій.

«За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 8,1 млрд грн та військового збору – понад 1,5 млрд гривень», – зазначив Руслан Кравченко.

Найбільші суми задекларували мешканці:

− Києва – 156 млрд грн,

− Дніпропетровщини – майже 30 млрд грн,

− Львівщини – 18,2 млрд грн,

− Київської області – 17,5 млрд грн.

Найбільші суми доходів, які декларували громадяни:

− іноземні доходи – 34,2 млрд грн,

− спадщину та дарування – 13,6 млрд грн,

− доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд грн,

− інвестиційні доходи – 4,9 млрд грн,

− інші оподатковувані доходи – 4 млрд грн,

− доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень.

Руслан Кравченко також розповів, що цього року кількість мільйонерів збільшилася на 6,6 тис. порівняно з попереднім періодом.

Усього більше 17 тис. осіб задекларували доходи понад мільйон гривень. Загалом мільйонерами задекларовано дохід у сумі 253,6 млрд грн, до сплати визначено 8,7 млрд грн податкових зобов’язань.

А один з мешканців Києва визначив рекордну суму своїх податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору до сплати в бюджет – понад 4,6 млрд гривень.

Також понад 53 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку – і отримають 330 млн грн з бюджету. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 36 млн гривень.

«Цьогорічна деклараційна кампанія засвідчила зростання рівня податкової свідомості громадян та їх розуміння сплати податків як соціальної необхідності. Дякую кожному, хто чесно задекларував свої доходи. Ви — партнери держави у зміцненні економіки!» – наголосив Руслан Кравченко.

Випадки, в яких юридична особа – платник податку на прибуток підприємств не визначає МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

На яку дату визначається сума податкового боргу для зарахування від’ємного значення у його зменшення в податковій звітності з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі наявності у платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в ІКП станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

ДПС запрошує бізнес долучатися до тестування SAF-T UA

ДПС запрошує представників бізнес-спільноти та розробників програмного забезпечення долучитися до тестування функціоналу системи електронного аудиту (е-аудит).

Участь у тестуванні надає можливість:

- протестувати функціонал системи, що дозволить завчасно адаптувати внутрішні процеси до вимог майбутнього податкового контролю;

- впливати на вдосконалення механізмів перевірок, надаючи зворотний зв’язок щодо роботи системи;

- підвищити рівень підготовленості до цифрового формату податкового адміністрування, що зменшує ризики та сприяє прозорій взаємодії з органами ДПС.

Долучитися до тестування можна в Електронному кабінеті.

На вебпорталі ДПС у банері «SAF-T UA» розміщено:

- детальний опис формату SAF-T UA;

- опис елементів SAF-T UA та XSD (визначення схеми XML) для SAF-T UA,

- технічну документацію (включаючи XML-схеми -XSD);

- приклад заповнення файлу;

- релізи змін та інша корисна інформація для платників податків і розробників програмного забезпечення;

- відповіді на найбільш поширені питання, які виникають у платників податків під час формування та подання SAF-T UA.

Довідково.

SAF-T UA (Standard Audit File for Tax) – це електронний файл стандартизованої структури, що містить експортовані з вихідної системи обліку дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов'язань, а також інформацію щодо змін у фінансово-господарському стані суб'єкта господарювання за певний період, який є частиною реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, затвердженої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р.

Впровадження електронного аудиту (е-аудит) є одним із ключових напрямів реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р. Це дозволить значно підвищити ефективність контрольно-перевірочної роботи та сприятиме цифровій трансформації податкового адміністрування, зокрема через впровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA (Standard Audit File for Tax).

 

Відповідальність платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання податкової декларації з транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Якщо платники мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;

1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

При наданні Декларації (з типом «уточнююча») штрафні (фінансові) санкції не застосовуються.

 

Закон України № 3603: особливості податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачено, зокрема:

врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);

збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;

скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);

нерозповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;

доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних;

доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;

надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок;

скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;

врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, у частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

Які реквізити має містити фіскальний касовий чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нова форма фіскального чека діє з 01.03.2025.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою № 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою № 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;

yyyyMMdd – дата чека;

HHmmss – час;

NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;

sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється реєстратором розрахункових операцій:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати.

Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується.

Рядки 20 та 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

Руслан Кравченко: Двох податківців викрито на незаконній передачі інформації Державної податкової служби

Два посадовці податкової служби з Дніпропетровщини та Полтавщини отримали повідомлення про підозру у незаконному копіюванні інформації ДПС. Їх викрили завдяки активній взаємодії ДПС із правоохоронними органами. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко в Telegram-каналі.

«Обидва податківці мали доступ до інформації, яка обробляється та зберігається в інформаційно-комунікаційній системі ДПС. Протягом 2024 року вони несанкціоновано копіювали інформацію із Єдиного реєстру податкових накладних про платників податків. Згодом «зливали» її стороннім особам, зокрема адміністратору одного з Telegram-каналів, який її збував. Це дані про фінансову діяльність компаній, ціни на товари, контрагентів. Інформація могла бути використана конкурентами на шкоду добросовісному бізнесу», – додав Руслан Кравченко.

Завдяки ефективній співпраці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС із ГСУ та Департаментом кіберполіції Нацполіції, Офісом Генерального прокурора та ДКІБ СБУ факти несанкціонованого копіювання та збуту інформації з обмеженим доступом із системи ДПС були задокументовані. Наразі триває досудове розслідування у кримінальному провадженні.

«Підвищення довіри до ДПС напряму залежить від нашої здатності визнавати помилки. Не покривати своїх, а самоочищатися від недоброчесних працівників та тих, хто порушує закон. Про такі факти неприємно говорити, але без цього довіри до ДПС не буде», – сказав Голова ДПС.

Він також додав, що це сигнал для всіх охочих «зливати» та торгувати закритими даними ДПС, що за це доведеться відповідати за законом.

Лесю Карнаух призначено першим заступником Голови Державної податкової служби України

 

Кабінет Міністрів України призначив Лесю Карнаух першим заступником Голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка.

До цього часу Леся Карнаух обіймала посаду заступника Голови Державної податкової служби України.

Дайджест "Події тижня"

29.04.2025

Дніпропетровщина: консультаційний центр - надійний помічник у питаннях реєстрації податкових накладних

Допомогти бізнесу працювати ефективно, роз’яснюючи складні аспекти оподаткування та забезпечуючи прозору взаємодію з податковою службою – такі ключові задачі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (консультаційний центр) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). На черговій онлайн зустрічі під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького спілкувалися з суб’єктом господарювання Дніпровського району. Платник податків здійснює посередницьку діяльність у торгiвлi товарами широкого асортименту і не розумів причини блокування накладних.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/892465.html

29.04.2025

Зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками ЄБА: діалог, що відкриває можливості

Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує співпрацю з Європейською Бізнес Асоціацією (Асоціація), Дніпровським офісом Асоціації та з бізнес-спільнотою – членами Асоціації. Цього разу діалог стосувався загальних аспектів діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК). Зокрема, розглядали особливості подання звітності фізичними особами та оподаткування отриманих дивідендів. Ці теми особливо актуальні для підприємців, які працюють на міжнародних ринках, адже правильне розуміння правил оподаткування та звітності дозволяє уникнути штрафів та оптимізувати бізнес-процеси. Онлайн зустрічі – це не просто обмін інформацією, а реальна можливість для бізнесу отримати роз’яснення фахівців ГУ ДПС щодо складних питань, бути у курсі останніх змін у законодавстві та спільно напрацювати системні рішення для комфортного ведення бізнесу. «Відкритий діалог допомагає бізнес-спільноті працювати у прозорому законодавчому полі, що особливо важливо в умовах воєнного стану. Окрім того, конструктивний діалог – запорука ефективної роботи бізнесу та наповнення бюджетів», – зазначила заступник начальника ГУ ДПС Наталя Федаш.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/892595.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/19F28q7kv8/

29.04.2025

Рентна плата за користування надрами

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях постачання електроенергії, газу та водопостачання управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Копильченко.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/892588.html

30.04.2025

Зустріч, що надихає: податківці діляться досвідом зі студентами Університету митної справи та фінансів

Цікава та продуктивна – так можна назвати чергову онлайн зустріч у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зі студентами, науковцями та викладачами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів. Традиційний дискусійний майданчик мотивує молодь і показує, що податкова служба – це відкрита структура, готова до діалогу. «Знання – сила. Розуміння податкових процесів допомагає молодим фахівцям бути впевненими у своїй майбутній професії. Важливо та надзвичайно приємно, що сучасна молодь має жагу до знань та зацікавлена у комунікаціях з податківцями», – зазначив в. о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Бородюк.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/892884.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1D28vt4hUg/

30.04.2025

Зустріч податківців Дніпропетровщини з бізнесом: РРО/ПРРО забезпечує прозорість економіки та наповнення бюджету

Актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) – у центрі уваги зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу, які надають послуги з приймання коштів для подальшого переказу. Цього разу до діалогу долучилися уповноважені особи регіональних відділень АТ «Укрпошта», ТОВ «НоваПей» та ТОВ «РУШ». Це важлива тема для всіх, хто прагне працювати прозоро та відповідно до норм законодавства. «Мета сьогоднішньої нашої зустрічі – акцентування уваги на питанні дотримання законодавства у сфері проведенні платіжних операцій», - зазначила на зустрічі заступник начальника ГУ ДПС Наталія Федаш.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/893290.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1DQPbDVC8S/

02.05.2025

Діалог для розвитку громад та прозорої економіки: онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад регіону

У центрі уваги – актуальні питання податкового законодавства, які впливають на розвиток місцевих громад та економіку регіону. Онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з представниками Департаменту фінансів обласної державної адміністрації та територіальних громад області стали важливою платформою для відкритого діалогу щодо актуальних питань, які мають прямий вплив на економічний розвиток громад, наповнення місцевих бюджетів та забезпечення фінансової стабільності. «Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з громадами – це переконливе свідчення спільного прагнення до плідної співпраці на ефективний результат. Саме завдяки відкритому партнерству та діалогу ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів. А це надважливе джерело економічної стійкості та посилення обороноздатності регіону, реалізації соціальних ініціатив», – зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/893844.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1Vt3Q7jbzs/

Комунікації податківців з платниками м. Дніпра та Синельниківського району Дніпропетровщини: на порядку денному – важливі питання податкової сфери

Роз’яснювальна робота, яку проводять фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС ) – один з необхідних напрямків комунікацій з представниками бізнесу. Під час заходів податківці інформують платників про важливі норми податкового законодавства, знайомлять з новаціями, обговорюють питання, які є для суб’єктів господарювання актуальними.

Семінари і засідання «круглих столів» – це формати систематичної взаємодії податкової служби з платниками.

Нещодавно податківцями Дніпропетровщини проведено семінари для представників підприємницької діяльності м. Дніпра та Синельниківського району області.

Під час діалогу особливу увагу приділили питанням Деклараційної кампанії 2025, зокрема: доходам, отриманим громадянами від інвестицій, іноземним доходам, доходам від надання нерухомості в оренду, рієлторської та репетиторської діяльності тощо.

Податківці акцентували, що 30.04.2025 – останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація). Водночас, громадяни, які бажають скористатись правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2024 році, мають можливість подати Декларацію по 31 грудня поточного року (включно).

Під час спілкування детально розглянули алгоритм отримання податкової знижки у разі витрат, понесених у 2024 році внутрішньо переміщеною особою на орендну житла.

Легалізація трудових відносин – це той кейс, який розглядається на кожному заході. Платникам нагадали порядок оформлення найманих працівників, який включає три основні кроки, а саме: укладення трудового договору; оформлення наказу про прийняття на роботу працівника та повідомлення ДПС.

Крім того, податківці проінформували аудиторію про правила для мобілізованих ФОПів щодо звільнення їх від податкових зобов’язань та повідомили, що для отримання консультацій такі особи мають можливість звернутись до ГУ ДПС з податковими питаннями за номерами телефонів «гарячої лінії»:

(096) 862-10-70, (095) 159-09-70, (093) 606-30-45, (099) 510-11-50.

Також на минулому тижні з платниками Синельниківського району відбулось засідання «круглого столу».

Комунікації присвятили ключовим змінам, які мають бути впроваджені для якісного реформування податкової системи. Податківці повідомили про стратегічні цілі Національної стратегії доходів до 2030 року, роз’яснили, що таке комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування, які основні переваги запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства і яка роль управління комплаєнс-ризиками у мобілізації доходів.

Злагоджена взаємодія податкової служби з бізнесом під час викликів – це гарантія належних надходжень до бюджетів. Діалог з платниками на постійній основі забезпечує підвищення рівня обізнаності платників в законодавчих нормах, а отже і рівень добровільної сплати податкових зобов’язань також зростає.

Працюємо далі.

 

ДПС спільно з EU4PFM продовжує цифрову трансформацію Служби

Практичні результати цифрової трансформації ДПС обговорили під час зустрічі заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко та міжнародний експерт EU4PFM з IT Драган Єремич.

Увага була приділена обговоренню функціональних можливостей системи електронного аудиту («Е-аудит»), продемонстровано прогрес функціональних можливостей системи та заплановані подальші кроки для її повноцінного запуску.

Е-аудит є визначальним інструментом у процесі модернізації податкового контролю.

Впровадження системи «Е-аудит» сприятиме підвищенню результативності контрольно-перевірочних заходів, мінімізації впливу людського чинника та зміцненню прозорості податкового контролю, що особливо важливо в контексті євроінтеграційних прагнень України.

ДПС продовжує спільну роботу з EU4PFM над створенням сучасних ІТ-рішень для підвищення ефективності податкового адміністрування в Україні.

Руслан Кравченко: ДПС вперше надіслала суб’єктам господарювання повідомлення для профілактики порушень

Понад 1000 суб’єктів господарювання у сфері роздрібної торгівлі отримали інформаційні повідомлення через Електронний кабінет для упередження можливих порушень порядку проведення розрахунків. Уперше в історії Державна податкова служба обрала профілактику порушень, а не покарання.

Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко у Telegram.

Він зазначив, що фахівці податкової проаналізували їхні фіскальні чеки за березень 2025 року. Звернули увагу, що у розрахунках цих суб’єктів господарювання не відображено жодної операції з готівкою. Це може свідчити про ймовірне непроведення готівкових розрахунків через РРО.

«Тому у листах пропонуємо бізнесу самостійно переглянути попередні господарські операції та надалі не допускати під час продажу товарів розрахунків без використання реєстраторів. Наголошуємо на превентивній меті цих повідомлень. Виправлення дозволить уникнути підстав для проведення фактичних перевірок, які відповідно до Податкового кодексу ДПС має право ініціювати за наявності ознак порушень», – додав Голова ДПС.

Руслан Кравченко підкреслив, що такі додаткові заходи комунікації з платниками податків ДПС запроваджує для стимулювання добровільної сплати податків та дотримання податкової дисципліни. Це передбачено Національною стратегією доходів для підвищення рівня довіри до податкової служби та добровільного комплаєнсу.

Діалог для розвитку громад та прозорої економіки: онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад регіону

 

У центрі уваги – актуальні питання податкового законодавства, які впливають на розвиток місцевих громад та економіку регіону. Онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з представниками Департаменту фінансів обласної державної адміністрації та територіальних громад області стали важливою платформою для відкритого діалогу щодо актуальних питань, які мають прямий вплив на економічний розвиток громад, наповнення місцевих бюджетів та забезпечення фінансової стабільності.

«Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з громадами – це переконливе свідчення спільного прагнення до плідної співпраці на ефективний результат. Саме завдяки відкритому партнерству та діалогу ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів. А це надважливе джерело економічної стійкості та посилення обороноздатності регіону, реалізації соціальних ініціатив», – зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

На черговій зустрічі обговорили актуальні питання плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, а також єдиного та акцизного податків, погашення податкового боргу.

Захід проходив у форматі «питання – відповідь». Представники територіальних громад мали можливість отримати вичерпну інформацію по кожному зі звернень від провідних фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Місцеві податки, зокрема, плата за землю чи податок на нерухомість, формують значну частину бюджетів територіальних громад. Їх правильне адміністрування забезпечує фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших важливих сфер. Тож фахівці ГУ ДПС завжди готові надати практичні інструменти для сталого наповнення місцевих бюджетів.

Під час чергової зустрічі на прохання Вільногірської громади зупинилися на грошовій оцінці земель, яка є основою для визначення розміру плати за землю. Вільногірців цікавив кінцевий термін використання нормативної грошової оцінки (НГО). Податківці розповіли, що правове регулювання питань, пов'язаних з процесом проведенням грошової оцінки земель, визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (із змінами). Так, підставою для проведення НГО земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, і воно діє до прийняття нового відповідного рішення.

Чумаківська територіальна громада одна з найактивніших учасників цієї зустрічі. Представники цієї громади підняли декілька важливих питань, серед яких робота з податковим боргом. Вони цікавилися як її організувати, щоб не було накопичення заборгованості. Податківці наголосили, що все має бути виключно у законодавчому полі. Це зокрема, і направлення боржникам податкових вимог, і проведення співбесід, і стягнення грошових коштів, і реалізація заставного майна боржника. Нині кожна громада має всі необхідні інформаційні ресурси, через них варто проводити активну роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо необхідності сплати існуючого податкового боргу.

Також Чумаківська громада цікавилася, як місцеве самоврядування може впливати на легалізацію продажу підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне) на своїй території. Ключове, на що треба звертати увагу – для реалізації підакцизної продукції потрібно мати відповідні дозволи, наявність марок акцизного податку на відповідній продукції та обов’язкове застосування РРО/ПРРО.

У разі, якщо на території громади здійснюється господарська діяльність з реалізації підакцизних товарів без дозвільних документів та без реєстрації підприємницької діяльності, зазначена діяльність підпадає під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо стали відомі факти роздрібної торгівлі підакцизними товарами без наявності відповідних ліцензій чи марок акцизного податку або без застосування РРО/ПРРО податківці наголосили на необхідності повідомляти про них для вжиття подальших заходів.

Така комунікація дозволяє вирішувати не лише поточні питання, а й будувати фундамент для прозорої та ефективної роботи, яка дозволяє громадам розвиватися, бізнесу працювати прозоро та ефективно, а регіону і державі – забезпечувати стабільність навіть у найскладніші часи.

 

До уваги платників податку на нерухоме майно!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до вимог підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання / використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об'єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До таких рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».

Земельна ділянка знаходиться у користуванні на підставі договору сервітуту: чи визначає платник податку на прибуток підприємств МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до земель сільськогосподарського призначення у відповідності до частини другої ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки (абзац другий частини шостої ст. 37 прим. 1 ЗКУ).

Частиною першою ст. 102 прим. 1 ЗКУ встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 102 прим. 1 ЗКУ (частина друга ст. 102 прим. 1 ЗКУ).

Враховуючи вищенаведене у платника податку на прибуток – користувача земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні такого платника на підставі договору про встановлення земельного сервітуту (права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь)) або суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для забудови) не виникає обов’язку визначати МПЗ щодо таких земельних ділянок.

Юридичною особою (платником податку на прибуток) – власником земельних ділянок, які знаходяться в користуванні інших осіб на підставі укладеного договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, визначається МПЗ щодо тих земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь.

Якщо земельні ділянки належать до несільськогосподарські угідь, то МПЗ не визначається.

Несвоєчасна реєстрація РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: визначення кількості днів прострочення

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту).

Так, згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Загальні граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН встановлено п. 201.10 ст.201 ПКУ.

Так, реєстрація, зокрема розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, в розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ та відповідно порушення граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тягне за собою накладання штрафу на платника на якого покладено обов’язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у розмірах передбачених п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних термінів, встановлених для реєстрації, зокрема розрахунків коригувань до податкової накладної, на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику здійснюється з дати отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від постачальника (продавця) товарів/послуг.

Разом з цим задля підвищення якості електронних сервісів для платників податків, ДПС у червні 2024 року запроваджено сервіс для обміну електронними документами (розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику) отримувачем (покупцем), тобто фіксує дату отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.

Так, використання платниками податків ІКС «Електронний кабінет» для обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами передбачає фіксацію ДПС факту отримання отримувачем (покупцем) товарів/послуг такого розрахунку коригування, що дає можливість контролюючим органам підтвердити факт дотримання/недотримання платником (покупцем) строків для реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Сервіс SWinED зручно інтегрується з іншими системами, тож для налаштування обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику з контрагентами з використанням SWinED платникам податків необхідно звернутись до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.

 

Яким чином розраховуються показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок зупинення), передбачено проведення автоматизованого моніторингу відповідності платників податку на до дану вартість (далі – податок), якими складено та направлено на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), та операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, критеріям оцінки ступеня ризиків.

Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія (далі – ППІ) платника ПДВ визначено у додатку 2 до Порядку зупинення.

Відповідно до п. 9 Порядку зупинення платник податку отримує розрахункові показники ППІ через електронний кабінет.

Переглянути розрахункові показники ППІ платник податку може у приватній частині електронного кабінету у вікні Моніторинг ПН/РК, обравши у вкладці Розрахунок ППІ початок та кінець періоду.

Такі показники розраховуються автоматично та оновлюються кожен місяць станом на 01 число.

 

Дніпропетровщина: за час роботи консультаційного центру розблоковано понад 25,4 тисяч податкових накладних та з переліку ризикових виключено майже 700 суб’єктів господарювання

Оперативна, якісна та системна комунікація, а також консультаційна допомога з метою підвищення рівня податкової обізнаності платників та запобігання порушень законодавства – пріоритет роботи податкової служби Дніпропетровської області з платниками податку на додану вартість (ПДВ).

Щоб максимально допомогти бізнесу у питаннях зменшенням кількості зупинених податкових накладних та виведення підприємств з ризиків з лютого поточного року на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).

Від початку роботи консультаційного центру з 04.02.2025 станом на 30.04.2025 фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 975 суб’єктами господарювання (СГ) проведено 608 заходів у різних форматах.

На особистих зустрічах, яких за період функціонування консультаційного центру проведено 27, платникам ПДВ з урахуванням галузевої специфіки їх діяльності надавалась фахова інформаційно-роз’яснювальна допомога у питанні виключення з переліку ризикових. Розроблено та надано дорожню карту щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії.

Крім того, на 18 онлайн зустрічах за участі 385 представників бізнесу, в яких наявні зупинені податкові накладні, платники отримали розширені консультації та детальні роз’яснення щодо алгоритму роботи автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР), причин зупинення податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та поради для уникнення зупинення реєстрації ПН/РК у майбутньому.

Також впродовж лютого – квітня поточного року до консультаційного центру у телефонному режимі звернулось 563 СГ.

Звернення платників ПДВ переважно стосувалися:

- необхідності отримання консультації щодо причин зупинення ПН в ЄРПН;

- необхідності отримання консультації щодо формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;

- необхідності у роз’ясненні порядку та вимог до заповнення та подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних);

- причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН та причин неврахування Таблиці даних;

- причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Комплексний підхід для вирішення питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН і системна комунікація з бізнесом вже мають позитивні результати.

Так, з початку роботи консультаційного центру регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН враховано 840 Таблиць даних, що складає 56,8 відс. від загальної кількості поданих.

Завдяки вжитим заходам показник зупинених ПН демонструє тенденцію до зниження: з 1,1 відс. на початку року до 0,75 відс. на поточний момент.

Крім того, за час роботи консультаційного центру:

- розблоковано 25 452 ПН/РК;

- виключено з переліку ризикових 688 платників податків.

Функціонування консультаційного центру дає можливість податківцям виявити проблеми, з якими стикається бізнес, а суб’єктам господарювання отримувати роз’яснення щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН для уникнення типових помилок при поданні таблиць даних платника податку на додану вартість, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено.

 

До уваги платників єдиного податку першої/другої груп, які протягом року перевищили граничний обсяг доходу або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, першої – другої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані:

- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

- з наступного календарного кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої (платники єдиного податку першої групи) або третьої групи (платники єдиного податку першої – другої груп), або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – річна);

- за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна).

Отже, враховуючи норму абзацу першого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, платниками єдиного податку першої та другої груп, які перевищили протягом року обсяг доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, подають Декларацію за ідентифікатором форми F0103309.

При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103309 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається звітний (податковий) період, в якому було перевищено граничний обсяг доходу, або в якому (після якого) було подану заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: рік та період (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9616) повідомила про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України:

- 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2024 за № 2000/3345 (далі – наказ № 621).

- 04 квітня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2025 року за № 323/43729, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 лютого 2025 року № 94», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2025 за № 352/43758 (далі – наказ № 94).

Щодо наказу № 621

Згідно з наказом № 621 внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813), а саме: додатка ДІЯ, додатка РІ до рядка 03 РІ, додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Додаток АМ викладено в новій редакції.

Згідно із Законом № 3813 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що набрали чинності з 01 січня 2025 року і відповідно до яких уточнено, зокрема:

базу оподаткування щодо операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначених в абзаці шостому підпункту «б» та в абзаці першому підпункту «в» підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1, у підпункті 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 та в підпункті «а» підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 14.6, 22.2, 28.2 додатка ДІЯ Декларації узгоджено відповідно до положень Кодексу;

різниці, що застосовуються під час здійснення фінансових операцій, передбачених у підпункті 140.4.3 пункту 140.4, в абзаці четвертому підпункту 140.5.4 та в абзаці третьому підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2, 3.1.7.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації узгоджено відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, згідно із Законом № 3813 Кодекс доповнено положеннями, які набрали чинності з 01 серпня 2024 року, щодо:

проведення інвентаризації основних засобів, визначених у пункті 43¹  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану, для використання в господарській діяльності відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У зв’язку із цими змінами додаток АМ до Декларації (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ) викладено в новій редакції, яка передбачає:

доповнення таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20___ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні», яка заповнюється в разі прийняття рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні і введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

доповнення таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» новим рядком «А3 ж³», який заповнюється під час розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України і придбаних або споруджених під час дії воєнного стану, у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Також звертаємо увагу, що в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації виключено рядок 23 таблиці 1 – «дохід за виробництво та/або розповсюдження реклами», тож нумерацію рядків 24 – 34 змінено на 23 – 33 відповідно.

Щодо наказу № 94

Згідно із наказом № 94 внесено зміни до Декларації, пов’язані з реалізацією положень законів України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).

Відповідно до Закону № 4015 внесено зміни та доповнення до Кодексу, зокрема, щодо встановлення:

1) базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, запровадженої з 01 січня 2025 року, для цілей:

оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика);

оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика);

застосування положень щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток під час виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика);

2) розміру авансового внеску, який сплачується з 01 січня 2025 року платниками податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти.

Крім того, згідно із Законом № 4015 Кодекс доповнено положеннями щодо:

1) особливостей оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що застосовуються з 01 грудня 2024 року, а саме:

встановлено розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

встановлено порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств;

2) особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

У зв’язку із цими змінами у формі Декларації:

рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено рядками: «фінансові установи, крім страховика»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним»;

показники рядків 26 ОВ – 28, 36 щодо відображення сум авансових внесків з місць роздрібної торгівлі пальним та примітку «⁵» щодо застосування, зокрема, фінансовими установами базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків викладено в нових редакціях.

Відповідні зміни внесено в додатки ВП, АВ, КІК, ЗП.

Крім цього, у Декларації:

виключено додаток ОВ до Декларації (рядок 26 ОВ), натомість доповнено новим додатком ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ), у якому відображаються розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют та розрахунок авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Згідно із Законом № 4113 Кодекс доповнено положеннями щодо невключення до бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема в частині суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.

У зв’язку із цими змінами рядки 16.5, 16.6 та 17 додатка ДІЯ узгоджено відповідно до положень Кодексу.

Згідно із пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:

у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;

у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;

у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пунктів 43¹ та 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Лист ДПС № 9616 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79474.html

 

Подання уточнюючого розрахунку у разі коригування показників, відображених у звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску, поданих за періоди до 2021 та 2021 – 2024 років

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку звітним періодом є календарний місяць.

Проведення коригувань Розрахунку встановлено розд. V Порядку, п. 5 якого визначено, що після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку (п.п. 9 п. 10 розд. V Порядку).

Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:

I квартал: 1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);

II квартал: 1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);

III квартал: 1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);

IV квартал: 1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).

Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:

- для податкових агентів: I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;

- для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.

Згідно з приміткою 4 до Розрахунку та додатків Д1, Д5 та Д6 до Розрахунку у рядку 02 «Звітний (податковий) період» (далі – рядок 02) зазначається звітний податковий період (календарний рік) та місяць (цифрове значення від 1 до 12), за який подається Розрахунок (додатки до нього).

Так, наприклад, якщо потрібно відкоригувати дані в Додатку Д1 (Д5, Д6) за лютий 2023 року, необхідно подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» і зазначити:

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Розрахунку: рік – «2023»; місяць – «2»; номер Розрахунку – «2» (якщо за І квартал 2023 року подавали «Звітний», який був «1»);

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Додатка Д1 (Д5, Д6): рік – «2023»; місяць – «2».

Аналогічно заповнюється рядок 02 Розрахунку і Додатків Д1, Д5, Д6 за періоди до 2021 року.

 

При підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»: дії платника

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для усунення помилки «Невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:

- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

Дніпропетровщина: понад 49,6 млрд грн – надходження від платників до бюджетів усіх рівнів та держаних цільових фондів з початку року

Протягом чотирьох місяців 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 49,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем минулого року на понад 10,8 млрд грн, або на понад 28 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Як зауважила очільниця податкової служби регіону, до державного бюджету у січні – квітні 2025 року надійшло понад 21,1 млрд грн, що на понад 5,8 млрд грн, або на 37,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети впродовж чотирьох місяців поточного року поповнились майже на 14,7 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,0 млрд грн у порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Темп росту надходжень складає 116,5 відсотки.

Державні цільові фонди протягом січня – квітня 2025 року отримали понад 13,8 млрд грн єдиного внеску, що майже на 3,0 млрд грн, або на 27,5 відс. більше, ніж у січні – квітні 2024 року.

«Дякуємо платникам за роботу, своєчасне наповнення бюджетів і важливий внесок у фінансову підтримку держави!» – зазначила Теодозія Чернецька.

З початку року платники отримали 239 тис. витягів про стан розрахунків з бюджетом в електронному вигляді

У 2025 році ДПС сформовано 239 тис. витягів про стан розрахунків з бюджетом в електронному вигляді за запитами платників.

Провести звірку розрахунків та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть в Електронному кабінеті, не відвідуючи контролюючий орган.

У меню «Стан розрахунків з бюджетом» платники мають доступ до особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. Також доступна функція здійснення сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через будь-яку із запропонованих платіжних систем та/або методів сплати.

На сьогодні витяг про стан розрахунків можна:

- сформувати за кожний рік окремо (починаючи з 2013 року) та в розрізі податків та зборів;

- отримати з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу;

- сформувати з розрахунком пені на день подання запиту.

Запит для проведення звірки надсилається до контролюючого органу за місцем реєстрації, а інформація формується за всіма регіонами (територіальними громадами, до яких сплачуються податки, збори та платежі).

Мобільний додаток «Моя податкова» надає платникам – фізичним особам доступ до інформації:

- про стан розрахунків з бюджетом у розділі «Послуги»;

- про наявність/відсутність податкового боргу у розділі «Мої дані».

Детальніше як отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом дивіться за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/682856.html.

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.

Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заході

в для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (набрав чинності 25.03.2025) внесено зміни, зокрема, до абзацу четвертого п. 120.6 ст. 120 ПКУ, згідно з якими змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту.

Так, несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.

Таким чином, при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

 

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання тощо)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до положень ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статей 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

Про перерахунок орендної плати за землю за 2024 рік для фізичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст.288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку.

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і п. 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.

Водночас зазначаємо, що п. 13 Типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» (зі змінами), визначено, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.

При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.

Отже, для проведення перерахунку орендної плати за землю фізична особа має право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної ділянки із оригіналами відповідних документів, або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, із додатковою угодою про внесення змін в договір оренди землі тощо.

У разі звернення фізичної особи за вищезазначених обставин до контролюючого органу щодо звірки нарахованої суми орендної плати за землю, буде проведено перерахунок.

 

Який порядок складання податкових накладних у разі надання послуг з доступу до мережі «Інтернет» підприємством (платником ПДВ) фізичним особам (неплатникам ПДВ)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Оскільки, операції з постачання послуг із доступу до мережі «Інтернет» мають безперервний характер, з урахуванням норм п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі постачання таких послуг покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг усім таким споживачам – неплатникам ПДВ, із якими постачання мають безперервний характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Якщо на дату складення зазначеної зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику як оплата за послуги від споживачів – неплатників ПДВ, перевищує вартість поставлених послуг протягом відповідного періоду (місяця) таким споживачам, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна в загальному порядку, не пізніше останнього дня такого місяця, з урахуванням усієї суми коштів, сплачених усіма такими споживачами – неплатниками ПДВ у такому місяці, понад обсяг фактично поставлених таким споживачам послуг протягом такого місяця.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України в (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Реалізація товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.

Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).

Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

«Онлайн-навчання»: у фокусі – інформаційні потреби платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на вебпорталі ДПС України функціонує розділ «Онлайн-навчання».

У цьому розділі платники мають можливість отримати:

- корисну інформацію з податкової тематики;

- навички заповнення податкової звітності;

- розуміння оптимальних механізмів сплати податків.

«Онлайн-навчання» – це інструмент для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків.

Структура навчального розділу мобільна та сфокусована на потребах платників податків: він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників. Вся інформація розділу викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Розділ «Онлайн-навчання» розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень за квітень на 10,2 млрд грн, за чотири місяці цього року – на понад 46 млрд гривень

Державна податкова служба демонструє стабільне перевиконання плану надходжень. У квітні, станом на 19:00 30.04.2025, ще +10,2 млрд грн. Чотири місяці завершили із солідним перевиконанням – на 46,2 млрд грн (+13,1 % до плану Мінфіну). Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

«У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14 % до плану, +37,2 % до квітня 2024 року)», – зазначив він.

Головні показники квітня: 

- ПДФО: 29,7 млрд грн (+18,6 % до плану)

- ПДВ: 27,4 млрд грн (+6 %)

- Податок на прибуток: 5,6 млрд грн (+77,5 %)

- Акциз з вироблених та ввезених товарів: 15,7 млрд (+11,4 %)

Відшкодування ПДВ:

Четвертий місяць позитивна динаміка. У квітні відшкодовано 13 млрд грн. За січень – квітень сума становить понад 55 млрд грн (+24,2 % до показника 2024 року).

Показники січня – квітня 2025 року: 

- Надходження: 398,2 млрд грн

- Перевиконання плану: +46,2 млрд грн

- Перевиконання показника січня – квітня 2024 року: +16,9 %

«Накопичили суттєвий фінансовий резерв. Завдяки системній роботі, підвищенню добровільної сплати податків та покращенню адміністрування маємо додатковий обсяг для фінансування важливих видатків», – додав Голова ДПС.

 

Зустріч податківців Дніпропетровщини з бізнесом: РРО/ПРРО забезпечує прозорість економіки та наповнення бюджету

Актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) – у центрі уваги зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу, які надають послуги з приймання коштів для подальшого переказу. Цього разу до діалогу долучилися уповноважені особи регіональних відділень АТ «Укрпошта», ТОВ «НоваПей» та ТОВ «РУШ». Це важлива тема для всіх, хто прагне працювати прозоро та відповідно до норм законодавства.

«Мета сьогоднішньої нашої зустрічі – акцентування уваги на питанні дотримання законодавства у сфері проведенні платіжних операцій», - зазначила на зустрічі заступник начальника ГУ ДПС Наталія Федаш.

ПРРО інтегрується з електронними системами ДПС, це спрощує аналіз даних у реальному часі, а для споживачів видача чеків через РРО/ПРРО гарантує підтвердження покупки, що сприяє захисту їхніх прав та підвищує довіру до бізнесу.

Під час діалогу фахівці податкової детально зупинилися на порядку застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій, розповіли про відмінності РРО та програмних РРО. А також ознайомили учасників зустрічі з основними вимогами Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами.

Податківці Дніпропетровщини залучають всі можливі ресурси, аби донести бізнесу всі переваги застосування РРО/ПРРО та розповісти про ризики у разі відсутності касової техніки.

Подібні заходи допомагають бізнесу краще зрозуміти вимоги законодавства, уникнути штрафів та оптимізувати роботу.

Застосування РРО/ПРРО – це не лише обов’язок бізнесу, а й внесок у стабільність та розвиток країни.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)